Анна Ольтенберг Приходь у мої сни!.
А я... Та я! А, зрештою, що я?!
І хто я, теж сказати дуже важко.
Я чарівниця? Чи лиш тінь твоя?..
Ще вільна, але стріляна вже пташка.
Багато знаю: радощі і біль.
Душа моя гартована і сильна.
Буває так, що замість цукру - сіль...
Але від того я не менш щаслива.
Лише прошу, приходь у мої сни!
Хоч інколи, у ночі горобині!..
Розповідай тихесенько казки,
Малюй на щічках сонцем ластовиння.
23.04.2015 13:11 Світлана Рачинська => © |
 Надзвичайно красиво, Анно! Щиро. Дуже сподобалося... |
23.04.2015 08:00 Тетяна Белімова => © |
 Справжнє кохання погодиться і на присутність лише у сні, напевно)) |
23.04.2015 01:32 Панін Олександр Мико... => © |
 Дуже гарно. |
23.04.2015 01:29 Брик Василь => © |
 Я так близько відчуваю ці слова, як ніби знаю Вас.... пишіть - виразно і з цікавим віддтінком смакує Ваша думка)) |