Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
24.04.2015 19:11Оповідання
 
60000
Без обмежень
© Юлія Бунько

Свято Івана Купала

Юлія Бунько
Опубліковано 24.04.2015 / 28935

Я завжди захоплювалася розповідями моєї прабабусі. Кожного дня я дізнавалась щось нове із її життя, пізнавала традиції нашого народу і уявляла себе у кожній історії. Одного літнього дня, вкотре поспішаючи до прабабусі, я дуже хотіла дізнатись, як раніше святкували Івана Купала. Почувши моє прохання, вона лише усміхнулась і почала свою розповідь. Я відразу уявила себе на її місці, мені хотілось відчути те, що відчувала того дня вона, хотілось поринути у минуле, де так цінувалися усі свята і звичаї українського народу.

Ще самісінький ранок, а я разом з іншими дівчатами, співаючи купальських пісень, йду в поле збирати квіти. Навколо вранішня тиша, яку порушують лиш наші радісні голоси, що злилися в одну пісню. Напевно, вже й хлопці встали, будуть зараз гільця шукати. Чи то вишню візьмуть, чи яблуню, а може і черешню. Пообіді ми з дівчатами сіли колом біля річки і почали плести наші віночки. Коли вечоріло хлопці принесли до річки гільця, а ми їх прикрасили квітами, кольоровими стрічками і навіть непомітно прив’язали кропиву. Юнаки почали розпалювати багаття, а ми – водити хороводи. Раптово усі хлопці підбігли до нас з різних боків, намагаючись вихопити гільця, які ми тримали в руках…Врешті ми спільно зламали гільця і кинули їх у вогнище, що запалало ще яскравіше.

Надвечір я зі своїми подругами пускала віночок по воді, примовляючи:

Полинь, віночку, по бистрій хвилі, Поплинь під хату, де живе милий.

А юнаки тим часом жваво бігли у воду, щоб дістати вінок тієї дівчини, з якою вони хотіли провести свято. І мій вінок теж дістали. Ще не встигли усі знайти свою пару, як найстарші хлопці уже стрибають через вогнище, а за ними і юнаки з дівчатами. Коли ж парубку з дівчиною вдається перестрибнути вогнище – вони неодмінно одружаться і будуть жити в злагоді. Ось і моя черга, але чомусь боязко стало. Я не помітила, як мене взяв за руку малознайомий хлопець, який власне і дістав мій вінок з води. Він щиро посміхнувся і ми разом перестрибнули вогнище. Дивно, але і страх зник, можливо, через те, що стрибок виявився вдалим.

А пізно вночі усі бажаючі пішли в ліс шукати квітку папороті. Кажуть, хто її зірве, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби і не боятиметься лихих сил. Не знаю правда це чи ні, але ніхто досі квітку папороті не знаходив.

На цьому бабуся закінчила розповідь, я знову перенеслась з минулого у сучасність.

- Бабусю, невже це правда, якщо вдало перестрибнеш вогнище в парі з хлопцем, то одружишся з ним і жити гарно будеш?

- Не буду тобі відповідати за всіх, але я в той день перестрибнула вогнище з твоїм прадідусем.

З того дня я почала марити цим святом. Ми не повинні забувати своїх звичаїв. Тож вже наступного року я разом зі своїми друзями насправді відчую дух Івана Купала, і розповім бабусі, як я святкувала цей день.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
Оповідання
27.04.2015 © Сергій Петрович Мошенський
Вишня
24.04.2015
Свято Івана Купала
19.04.2015 © Марина Життєва
Дорогою 3. Місце біля вікна
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 6 (6+0+0+0+0)
Переглядів: 319  Коментарів: 4
Тематика: Проза, шкільний твір, Івана Купала
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.04.2015 19:10  © ... для Володимир Пірнач 

Мені дуже приємно, рада, що Вам сподобалось. Дякую за відгук і пораду! :) 

 27.04.2015 09:57  Володимир Пірнач для © ... 

Гарний і наївно-щирий текст.
Сподобалось.
А якщо хочете відкрити для себе Купала то рекомендую їхати на Шипіт, там це свято відрите як ні де..
Правда не рекомендую там стрибати через ватру, навіть якщо дуже сподобається хлопець :)
Плюсую. 

 25.04.2015 16:55  © ... для Тетяна Белімова 

Дуже вдячна, дякую! :) 

 25.04.2015 08:05  Тетяна Белімова для © ... 

Чудово написано, Юліє)) Вітаю Вас на Пробі Пера!  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +38
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
24.04.2013 © Тетяна Белімова
09.12.2010 © Тундра
12.04.2011 © Закохана
03.12.2011 © Т.Белімова
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди