24.11.2010 09:57
427 views
Rating 5 | 2 users
 © Тетяна Аніньська

Осінь.

Течуть тумани по ярах, 

Сивіє поле... 

Зупинка в часі-листопад - 

Пусті долоні... 

В тонкому павутинні крон 

Дерева голі. 

Складні, як світ, 

Офорти долі... 



Замріяна. 


Замріяна душа летить 

У просторі розкрила крила. 

Аж зупинився час на мить. 

Хто перший з них, 

Чи час, чи мрія? 



Блакить. 


В блакиті тонуть 

Густі дерева. 

В очах блакитних 

Вода і небо. 

Кийлів 3.10.2010



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для дорослих, Про осінь

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Я бажаю щастя». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Червень». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Тетяна Аніньська.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.08.2016 21:06  Каранда Галина => © 
 13.02.2012 10:34  Олександр Новіков 

саме перше вообше бомбіческе 

 13.02.2012 10:26  Каранда Галина => © 

цікаво 

Публікації автора Тетяна Аніньська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо