28.04.2015 09:38
для всіх
126
    
  3 | 3  
 © Георгій Грищенко

Будь ласка

Телефонуй мені будь ласка, 

Я хочу чути голос твій, 

Для мене він звучить мов казка

Із ще юнацьких гарних мрій.


Про добру, милу і кохану, 

Таку я в решті і зустрів, 

Тебе, до того ще і гарну, 

І закохатися посмів.


Сьогодні я живу й радію, 

Що ти в душі у мене є, 

Та вибачай, бо так я дію, 

Почути щоб ім’я твоє.


Бо нині ти живеш далеко, 

Нас, мабуть, доля розвела, 

Не долетить туди й лелека, 

Ти ж ще мене не підвела.


Телефонуй мені будь ласка, 

Завжди щоб чув я голос твій, 

Щоб не закінчилися казка

З моїх сучасних дивних мрій.



м. Київ, 28.04.15.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.05.2015 16:16  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно й лірично відчулось.

 29.04.2015 14:16  Олександр Перший => © 

Я до Вас пхну з усіх своїх сил,
Задля Вас навіть знехтував втомою,
Але як телефон не просив-
"Абонент поза зоною",
"Абонент поза зоною"
Вже набридло на клавіші тицьнуть,
Навіть пальці вже звело судомою,
Тільки й чую,знервований міцно-
"Абонент поза зоною",
"Абонент поза зоною".
Не повірите,злий я на Вас-
Адже стрінути мали готовою,
Я даю Вам останній шанс...
"Абонент поза зоною",
"Абонент поза зоною"...
Але згодом бринить есемесово-
"Милий,я Вас очікувать втомлена,
Телефон мій в ремонтнім процесові
Тож пробачте,що я поза зоною"
Та образою серце дзвенить,
В душу наче встромили ножі...
Есемес сповіщає за мить-
"Абонент Ваш з`явивсь в мережі" )))