Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
30.04.2015 09:48Нарис
Для студентів  Про час  
Поверніть мені мій 2007-й
60000
Без обмежень
© Арсеній Троян

Поверніть мені мій 2007-й

Арсеній Троян
Опубліковано 30.04.2015 / 28994

Згадую. Я - студент з немитою довбешкою і такою великою спортивною сумкою (в ній - конспект "з усього" і ще якесь гівно). Стипендія давно «потрачено», тому в їдальню ходив лише ради екскурсії. А там було на що подивитись: пахучі хлібні котлети, вода, розведена соком, бовтається собі в сталінських гранчаках, трюфеля і рябчики, борщ, сало і, звісно, пиріжки… 


Здається, це було так давно… Зараз я вже давно не студент, проте життя мене обрало своїм улюбленцем. Рік пропрацював у сільській школі і на вчительську зарплату сколотив непогані кошти. Купив «Жигулі», потім купив машину, пошив костюм з відливом, придбав кілька квартир, віллу на Канарах, гараж на Журавлівці. Ні, навіть два гаража. Грошей — кури не клюють. Кури теж є: заморожені — у холодильнику, живі — бігають маєтком, відгодовані, як свині, і задоволені, як тиранозаври. 


Той день я прокинувся у своєму великому і порожньому будинку, поглянув на золотий годинник, узув капці з рідкісного шестихвостого тушканчика (знайомий з Чорнобиля підігнав), пройшовся жовтою доріжкою до діамантового унітаза і зрозумів: сьогодні той день. Так, саме в цей день, у далекому 2007-му я, бідний студент без шикарної вчительської зарплати стояв у їдальні і спостерігав, як мєхмат і араби пожирають дорогу для мене піцу.


Сідаючи в особистий лімузин, такий великий, що його можна здавати родичам із Дергачів, я кидаю водію: «Майкл, лец гоу» і вирішую відвідати місце моєї знедоленої студентської молодості.


Лімузин довіз мене швидко. Я зайшов у їдальню і завмер у ностальгічному ступорі: тут все, як і було у 2007-му. Тоді мені було 17 років. У той час тут рясніло в очах від емо, скрімо, вересень горів, убивця плакав, всі студенти заливались слізьми і різали вени, фотографуючи це на Самсунги Ц 65, але запах … запах був той самий. І пиріжки теж.


Я підійшов до вітрини. Продавщиця, яка тут працювала і у 2007-му, була та сама, зараз лише без емо-чьолки. Я сказав: «Привіт», і вона сказала «Привіт», усміхнувшись усіма своїми залізними зубами. «Привіт», — сказав і пиріжок.


І тут я згадав все. Флешбек. Я, немов Червона Шапочка, біжу коридором на пару з кульком пиріжків крізь густі запахи гівна з жіночого туалету. На ходу з’їдаю пиріжок, відчуваю, як шлунок незадоволено буркотить. Йду в туалет, на щастя, в чоловічий. Чорт, знову пронос, бо знову пиріжок. «Ну скільки можна?», — питаю я в енергозберігаючої лампочки на стелі.


Мої слова чує Бог. Він сходить з небес, схожий на викладача курсу сучасної української мови, і скрушно хитає головою. «Ну що, Суфіксенко, знову спізнюємось? Знову серемо?». «Знову, Михайле Михайловичу». «Я ж просив називати мене Масіком», — обурено говорить Михайло Михайлович. «Та насрать, — відповідаю я, — слухайте, в мене знову пронос, допоможіть мені». «Тобі ніхто не допоможе, — засміявся той, — твій пронос — справедлива кара за хвости. І, взагалі, люди з грипом ходять на роботу і нічичирк, от я все життя з гайморитом, а давно доктор. А тебе тільки й чути: «Пронос, пронос». Аддихай, парніша».


____________

Це було дійсно давно. Зараз я лечу власним гелікоптером над вечірнім містом. У руках тримаю кульок з тими самими пиріжками — пронос у мене буде ще не раз, а от 17 років — уже ніколи.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
23.04.2015 Проза / Нарис
Змовились
13.05.2015 Проза / П`єса
КББ — Клуб Брутальних Багінь
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Нарис Про час
03.05.2015 © оксамит
День починається з дороги
30.04.2015
Поверніть мені мій 2007-й
02.02.2014 © Маргарита Проніна
Мій світ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 6 (6+0+0+0+0)
Переглядів: 86  Коментарів: 4
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.02.2016 22:02  Олена Яворова для © ... 

Котлети у їдальнях - то щось. Шедевр.
У студентській не була, була у шкільній, пансіонатській та їдальні при таборі - та воно ж усе з однієї діжки.
Пан автор знав, на що вчиться, і життя йому віддячило. Нам тепер кусати лікті - тим, хто не стали вчителями, панове.
Ностальгічний текст, бува повертаєшся у знайомі місця - а там все те саме, продавщиця й масажист, й парти непофарбовані - як і колись, місця, в яких спиняється час - вони існують! 

 30.04.2015 10:47  Володимир Пірнач для © ... 

Не можу не погодитись.
Зараз частенько буваю біля свого корпусу і часом навіть заходжу в буфет, запахи не міняються, але купувати їхні пироги я уже не наважуюсь..
Хороший текст, ностальічний.
Плюсую. 

 30.04.2015 10:13  Суворий для © ... 

Колись ше на зорі цього інтернету натрапив на чудовий допис "Диарея ча-ча-ча" з сотнями коментів в тему... Допис невеликий, але народ виклав кілометр неймовірних історій з власного життя. Було весело... Може десь в мережі ще бовтається... 

 30.04.2015 10:03  Каранда Галина для © ... 

велело і сумно. Особливо під післявраженням попереднього обговорення поетичного калу і калу в поезії:))

Подивилася на картинку і хоч убий, не придумаю, що ж такого всенородно-хорошого було в 2007, що його так хочуть????? (ну, окрім Ваших 17-ти і моїх тоді-ще-менше30-ти:))))))))))))

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
24.04.2013 © Тетяна Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди