Сутеніє
Сутеніє.
Барви набувають глибини,
темнішають
й, нарешті, меркнуть…
Зробилося зелене чорним,
червоне – чорним,
жовтогаряче – чорним:
пістряве розмаїття чорного
на мовчазній жалобі ночі.
Так і є: кожен колір носить власне чорне.
Не плач, і не тужи -
Даремне, сестро, співчуття:
всяк має особисту смерть…
Ані шелесне чорний лист
під мороком троянди.
