03.05.2015 03:32
Без обмежень
180 views
Rating 5 | 4 users
 © Брик Василь

Поки весна

Поки весна несе цвітіння

і гріє, мої мрії сонні, 

зорі я бачу мерехтіння, 

і знаю я, Ми не сторонні...


Допоки Ви зі мною разом, 

як очі бачу ці бездонні

Повірю Вам, скажіть лиш фразу, 

і простягніть свої долоні...


Як квітку в буревій врятую, 

від холоду чужих очей, 

Бо пелюстки ці потребують, 

свободи зоряних ночей


Я в кожному житті кохав Вас

і точно знайте - я шалений, 

То ж дайте подивитись ще раз

У очі глибоко-зелені...

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Ліричний вірш, Для коханої [для коханого], Про душу, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Мало сонця... / Філософський вірш | Совиний Роман». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Умовності життя / Філософський вірш | Совиний Роман 18». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Брик Василь.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Брик Василь

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо