Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
08.05.2015 16:40Нарис
Для дорослих  Про місто  Про життя  
Сторінками родоводу
40000
Без обмежень
© СвітЛана

Сторінками родоводу

СвітЛана
Опубліковано 08.05.2015 / 29108

1830 рік. Вбиваються тополі у пух. Кам’янистим бруком вицокує підвода, запряжена парою коней. Два кучерявих чуби видніються між ряднистими тлунками. Збоку щось кудахкає Міріам.

Тимофій був за вдачею гарячий і запальний. Вештав світом з метою нарешті осісти десь, щоб обезпечити собі сяку-таку старість. Давно був наслуханий від старого єврея про місто Дуба. Місто стояло у гирлі тодішніх торгівельних шляхів. Тільки ледачий трутень не зумів би хоч чим заробити у перебігу ярмаркової торгівлі. Маючи руки і ноги, треба було бути геть дурнем, щоб лишитися без куска хліба на день. А маючи годованих коней і воза – той поготів. Але мав Тимофій свою маленьку нехитру слабкість, дуже любив він брязкіт монет. Бувало, натирав їх аж до блиску. Лише сліпий не розгледів би сережку у його лівому вусі за пишною бородою.

Сім’я мала цікаву подорож, вони прямували з Криму, куди заїхали у гості до далеких родичів. Із особистих речей і провізії Тимофій взяв з собою найнеобхідніше. Поміж смугастих згортків було лише дві скрині. Він віз шовк, кілька жупанів, серед яких його святковий – з великим білим коміром, берет і кілька коштовних камінців, що лишилися йому ще від прадіда. Сувій дорогого шовку, баранячу шкіру і пару бутелів і плетених глеків з вином. Планував відразу вторгувати певний крам, цього мало вистачити на першу пору. Тим паче, на нього чекав чоловік з єврейської громади, що мав зустріти і поселити бодай тимчасово.


Зору відкривався глибокий яр. Сполохані хмари, як сірі кульчуги текли річкою, кінці якої, здавалось, стікали в саме підземелля. А русло наче завмерло, що й годі було розгледіти його витоки. Сонце пекло просто нещадно. Тимофій стягнув капелюха, протер мокрого чуба рукавом. Буркнув щось до коней і звернув віз до перевалу, поближче до води.


Фіра скотилася ґрунтовим насипом, і перед зором відкрився захоплюючий пейзаж

.

Річка була покручена між плетючих верб синьою стрічкою. І утікала під насуплені мури якогось величного і грізного замку з насторожуючими баштами. Це пізніше вони дізнаються, що то є замок князів Острозьких. Через усю течію провисав масний, просмолений, дерев’яний міст, який тихо скрипів, порушуючи спокій грізної та непідступної фортеці. Дві паралельні вежі переглядалися далекими поглядами, немов недовірливі сторожі. А прозорим руслом шугав полохливий окунь.


Перед очима пробігали будинки з красивою архітектурою, костел святого Яна Непомуки, Ратуша, яку звів князь Михайло Любомирський, міська площа. Дзвонар вибивав у дзвони на честь православного свята під куполом дерев’яної церкви на ім’я пророка Іллі (Тимофій не знав хто це, як і не знав, що нащадки його стануть ревними християнами і будуть сповідувати віру у святу нероздільну Трійцю.І того, що змінить він пару-трійку файних жінок – теж не знав), а здавалося, що то б’ють дзвони на їхню честь, так святково і піднесено зустрічало Тимофія славне Дубно. Ось, за хвилин десять і брама.

- Пане, пане! Дозвольте черевики наваксую!

- Тютюн!

- Суниці!

Безкінечне кудахкання свійської птиці поруч, і довжелезні столи з усілякою провізією. По обидва боки ярмарку було зведено кілька двоповерхових будинків навколо Ринкової площі.

Пилюка. Іржання коней. Шум і гам, що Тимофій ледь не натнувся на циганку, яка годувала грудне немовля молоком просто серед дороги. Слух його відволік габзуючий тромбон, який нагадав юнку Ревекку з її танцями. Свої неприборкані вихватки і запальну вдачу. Хіба ж винен він, що тягло його до всього красивого? Себто, до коштовних речей, гарних. жінок, доброго вина, що в цім постидного?(Думав про себе, підкручуючи вуса.) Але попри всю свою розміреність, він був доброю людиною, завжди кидав монету жебраку і не проходив осторонь чужого горя. А місто захоплювало його все дужче своїми краєвидами. Гомінкий говір, яскравий колорит велетенської ярмарки, яку і ярмарком було важко назвати, просто вражали. Це був вселенський стихійний базар. Той запах у повітрі він запам’ятає назавжди, бо саме так, як йому здавалось, пахне саме життя у своїй бурхливій стихійності. Зікрата віщунка, яка потягне його за руку так і не навіщує йому маючості. Але й не побачить вона стиглого винограду, який плестиметься зі стріхи. Файного і добротного саду. Простої, але доглянутої пасіки на кілька вуликів. Не розповість про його подорожі західноукраїнськими землями, чесні набутки і славну нажиту господарку.

Тимофій захоплювався цією землею і усім побаченим, як Мойсей мріючи про землю обітовану. Він вірив, що життя сулить йому самі яскраві моменти, що в круговороті часу він вже точно не загубиться. І у повній мірі проявить себе у цьому поріднілому, з перших хвилин, місті.

- Ось де Ви! А я вже зашукався. Нужбо ниц бруком, там ваша хата. За брамою, ходім.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
07.05.2015 Проза / Нарис
Дубно
11.05.2015 Поезії / Вірш
Існує
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Моє Дубно
10.07.2013
ІСТОРІЯ ДУБНО
08.05.2015
Сторінками родоводу
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 95  Коментарів: 7
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.05.2015 17:34  Кучеренко Олександр ... для © ... 

дуже гарно вийшло, в художньому плані - довершено) цікава мова оповідання, образи, метафори...) 

 09.05.2015 10:37  © ... для Тетяна Белімова 

Про життя Тимофія, на жаль, відомо тільки це! Більше і обширніше описано про життя його сина Степана і онука Авраама. Але можна художньо помріяти і оживити його  бодай на папері!) Дякую, люба!)

 09.05.2015 10:34  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Дякую, пане Олександре! Дуже приємна Ваша оцінка! 

 09.05.2015 10:33  © ... для Кучеренко Олександр Васильович 

Дякую, що прочитав, Саша! Першоджерело - моє сімейне дерево роду, яке написав мій покійний дідусь. Його гіль починається саме від мого пра пра прадіда - Тимофія. Решта, я знаю з історії рідного міста. Архітектурні будівлі збережено! Історія замку відома кожному небайдужому дубенчанину)) Краєвиди описувати легко, адже вони і досі перед очима) 

 09.05.2015 08:03  Тетяна Белімова для © ... 

Дуже гарно вийшло! Початок захоплюючого роману)) Цікаво, що буде з Тимофієм?  

 08.05.2015 22:13  Панін Олександр Мико... для © ... 

Гарний, змістовний, пізнавальний нарис. 

 08.05.2015 21:36  Кучеренко Олександр ... для © ... 

Цікаво! А якими джерелами ти користувалася при написанні цього нарису?? 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
24.04.2013 © Тетяна Белімова
03.12.2011 © Т.Белімова
29.08.2010 © Віта Демянюк
10.07.2013 © іміз
20.01.2011 © Михайло Трайста
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди