Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
13.05.2015 14:53Нарис
До Дня Перемоги  Про війну  
10000
Без обмежень
© Сергій Петрович Мошенський

Шабат

Сергій Петрович Мошенський
Опубліковано 13.05.2015 / 29157

Шабат розпочався ще в п’ятницю з вечора – зразу ж, як сонечко зайшло. Свято прийшло у всі єврейські сім’ї, в кожний будинок. Мама запалила суботні свічки і читала молитву:

«боахем лешалом малахей ашалом

Малахей ельон малхей

Амлахим акадош барух ху.»

Потім, коли всі сіли до столу, тато говорив кідуш – благословення над бокалом вина:

«приходьте з миром, ангели миру, 

Посланці всевишнього, царя царів

святого, благословен він.»

Та їсти поки що ніхто не починав, потрібно було промовити благословення над хлібом. Це зробив дідусь.

Хліб в цей день повинен бути особливим – плетена золотиста хала. Але сьогодні і ось вже цілий рік нацисти морять їх голодом, загнавши в гетто, не випускають на інші вулиці, не те що в центр Шполи. Тому їстимуть сухарі від паляниці, що тиждень назад передала Ганна Сергіївна – колишня моя вчителька української мови.  

А вранці 18 липня 1942 року ми святкували останню суботу. Нас повезли всіх… я думав, що до синагоги, де рабин читав би Тору, а грав би всім на скрипці. Тому взяв її з собою. Та нас, погрузивши на грузовики, вивезли до глибокого кар’єру, що на кінці Дарівського лісу.

Есесовець, підійшовши до мене приказав заграти щось своє. Я не розумів, що з мене вимагають, що коїться навколо. Поліцаї бігали коло натовпу моїх родичів, забираючи їхні нехитрі пожитки. Вивели першу шеренку на край урвища. Роздягнуті, перелякані, вони дивилися на смерть.

- Грай! - крикнув мені нацист і наставив на мене пістолет.

І полилася мелодія еврейської пісні 740 несмілими нотами, а ззаду її стали вторити удари наче в бубон, постріли карателів у мій народ:

у тьотю Соню, що була кращою мадісткою на весь квартал, у дядю Абрама, що тримав аптеку ще при царі, у маленьку Цилю, що могла стати оперною співачкою, коли б виросла.

«Милая тетя Соня мы Вам прощенья просим, за то, что мы обижались Вы на нас. На празник приглашаем, в семь сорок проводжаем. Чтоб не испортили праздник Нам для вас».

Від кожного пострілу здригалося моє тіло, зжималося серце від стаху. Сльози капали на струни, рахуючи кожну безневинну душу, що відлітала в небеса: один, два, десять, сто…

І тут вивели нашого рабина, маму, сестру, тата, дідуся на розстріл…я перестав грати. Рабин, дивлячись на мене, посміхнувся і почав співати:

«хава нагіла, хава нагіла, хава нагіла вее нісмеха…я як заворожений підхопив мелодію: «пробудіться, пробудіться браття!

Радійте браття з радісним серцем.»

Раділа мама в останнє дивлячись на мене:

- Вы посмотрите на моего маленького Мойшу, - чисто Паганини, шоб он был здоров!

І всі, хто залишився ще стояти заципенівшими від страху, якось преобразилися. Посміхаючись стали пританцьовуючи просуватися самі до ями назустріч смерті. А мелодія ніби виривалася із моїх грудей, бриніла смичком по струнах долі мого багатострадального народу. Ось він, Богом вибраний, але людьми принижений еврейський народ йде за моєю мелодією, як за Мойсеем до світла радості, наближення до Бога. Сьогоднішній Шабат – як найвище досягнення душі, призначене для того, щоб звільнити людину і його свідомість для високого, духовного, віддати час для родини, полюбивши ближнього свого, як самого себе - перетворилося на криваву бойню, знищення цілого народу.  

Нацист, що вважав себе зверх расою, полубогом - зараз безжально вбивав жінок і дітей, чекаючи їх благання про помилування. Він ніяк не міг збагнути, за що їх Бог обрав улюбленими дітьми? Цих вбогих, смиренних ягнят. І це його ще більше дратувало…

Шістсот, сімсот, вісімсот… а скрипка грала, і люди вмирали без страху, з посмішкою на вустах…дев’ятсот…

В повітрі стояв неприємний запах крові і нагрітого металу, що визивав нудоту. Фашист витирав окровавлені руки і дивився, як «вища раса» нишпорили по вузликах, ділили награбоване.

І зрозумів кат, що народ, в якого є своя мова, культура, віра - нездоланний.

І вистрелив у скрипку…

9 травня день Перемоги над нацизмом для всіх народів світу.

Ніхто не повинен бути забутий, ніщо не повинно бути забуто.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
13.05.2015 Проза / Нарис
Куцівський романс
13.05.2015 Проза / Нарис
Кукла
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
17.12.2017 © Світлана Нестерівська / Казка
Ірем.Дзвін
16.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Кожному – свій сопілкар
15.12.2017 © Маріанна / Мініатюра
Аеропорт
14.12.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (23.)
13.12.2017 © Гаврищук Галина / Оповідання
Що важливіше – своє чи наше?
Нарис До Дня Перемоги
13.05.2015
Шабат
19.02.2015
День, який перевернув світ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 109  Коментарів:
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +103
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +161
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +146
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
20.01.2011 © Михайло Трайста
26.11.2011 © Микола Щасливий
29.08.2010 © Віта Демянюк
19.11.2015 © Каріна Зарічанська
10.07.2013 © Іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди