13.05.2015 19:38
для всіх
195
    
  4 | 4  
 © Анна Ольтенберг

Як Аріель

Твоя любов, мов сонце, обпікає.

Та кожен ранок, тільки-но світає, 

Я піною стаю, 

Як Аріель.

 

Знов розум кличе серце на дуель...

Єдиною для тебе стану Bell.

Любитиму я ніжно і

Мовчазно.

 

Горять, іскряться хвилі так невчасно!

Зазнавши горя, тихо і безстрашно

Зізнаюсь морю, що

Тебе кохаю...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.05.2015 09:31  Тетяна Белімова => © 

Чудовий твір! Дуже сподобалася форма))

 15.05.2015 19:57  Світлана Рачинська => © 

Чудово. Замріяно. Ніжно. Дуже сподобалось, Анно!

 15.05.2015 10:53  Тетяна Чорновіл => © 

Світлі казкові образи! Дуже гарно!

 14.05.2015 03:46  Серго Сокольник => © 

Люблю жіночу поезію

 14.05.2015 02:14  Панін Олександр Мико... => © 

Гарна, витончена поезія. Зізнаватись стихіям у коханні - це одвічна якість натхненних людей. Але таке зізнання може наразити на небезпеку: "боги заздрять...    "