Дощ
Стою під парасолею,
Ховаюсь від дощу,
Я сперечаюсь з долею,
Тихенько, не кричу.
На мене дощ наслала ти,
Щоб мокрим півнем став,
Й тебе молити й плакати
Негайненько почав.
А я під парасолею
Сховався від дощу
І над твоєю волею
Тихенько регочу.
Є в мене парасоленька,
Надійний помічник,
Врахуй це моя доленько,
Та раптом дощ десь зник.
Злякав я парасолею
Раптовий літній дощ,
Тепер ми друзі з долею
Їмо зелений борщ.
м. Київ, 30.06.10.
