26.05.2015 10:47
Без обмежень
54 views
Rating 0 | 0 users
 © Георгій Грищенко

Сонце вовче

Блідий місяць – сонце вовче

Несміливо визирає, 

Щось йому світити довше

Нині сил не вистачає.


Вчора так вже насвітився, 

Вовча зграя полювала, 

Крові так тоді напився, 

Настя аж швидка напала.


Обережно й визирає, 

Не помітила щоб зграя

Цьогоніч як він страждає, 

Зграя ж виє, серце крає.


Вона місяць поважає

І запрошує світити

Жертвам кров коли пускає, 

Щоби ситно було жити.


Ніхто в зграї не помітив, 

Що їх сонце захворіло, 

Не уважні мов ті діти, 

Полювання ж душу гріло.


Вовча зграя нападала

На живе, що зустрічалось, 

Їх боялись, зграя знала

Й гордовито цим пишалась.


Та зібралися мисливці

Й вовчу зграю перебили, 

Блідий місяць на одинці

Висить, світить, тратить сили.


Дійсність це чи може казка

Ще життя – буття покаже, 

Не лякайсь вовків, будь ласка, 

Ти ж тремти, кривавий враже.

м. Київ 26.11.10.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Аура життя / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Кримінальна еліта / Вірш | Георгій Грищенко».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо