Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
29.05.2015 09:12Мова та література
Про час  Про сучасність  Про мову  Про літературу  
40000
Без обмежень
© Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ

Поступ мови: «добре» і «погано»

Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Опубліковано 29.05.2015 / 29334

Десь після 2000 року, порушуючи теми літератури й мови, багато хто з читачів, а то й літераторів, усе частіше говорить, що за радянських* часів українська мова й література не розвивались. А тому особливо немає чого там вивчати.

Це дуже дивно! Справляється враження, що таку думку штучно нав’язують недоброзичливці, білялітературні нудьгарі, вітровії й ледарі. Між тим саме за радянського періоду розвитку** вкраїнської мови та літератури з’явилися такі слова іншомовного походження і новотвори як траса, хайвей, автострада, естакада, віадук, пакгауз; мегаполіс; кондиціонер, сейф, екстреміст; крайсвіття, парусся, вітрилля; поетка, екскурсоводка; вимагач, розпитувач, нудьгач, руйнач; впередзорець; дикунчата, школярчата; безквартир’я; вітровійка; неохайник та багато інших. Й, до речі, треба зазначити, що деякі з них досі не занесені до словників. Однак, це не значить, що такі слова мають той чи той ґандж. Це значить, що словникова наука відстає у фізичному русі вперед. Хоча поступ науковий, звісно, є: пишуться наукові роботи й публікуються у відповідних наукових виданнях, оголошуються на семінарах, конференціях і диспутах.

Якщо торкатися теми внеску письменників у розвиток, точніше розширення словникового запасу мови, то справедливо було б назвати чи не половину з усіх тих, хто творив з 1917 до 1991 року. Навіть той, хто так чи інакше був «прив’язаний» до тодішньої партійної тематики і свято вірив у комуністичне майбуття, вишукував або створював нові ефективні й точні слова чи просто такі, що найповніше характеризують час, як то: естакада, кондиціонер, смог тощо.

Чи не найвагоміший внесок до словникового запасу української мови зробили В. Вінниченко, М. Хвильовий, А. Казка, О. Довженко, П.Тичина, М. Рильський, І. Світличний, брати Тютюнники, О. Гончар, Л. Костенко, Б. Харчук, М. Трайста…

Водночас видається, що такі слова як уїк-енд, хайвей (швидкісне шосе, якісна автострада), пакгауз (склад, комора), віадук (арочний міст у міжгір’ї) та подібні введені до української мови з допомогою ведмежої послуги журналістики і стали поганим прикладом необдуманого (з непатріотичним підтекстом!) пхання чужизмів, застосування їх нашвидкуруч. А потім вони, як не прикро, приживаються, зважаючи на те, що кількість засобів масової інформації неймовірно більша й розгалуженіша, ніж це було наприкінці ХІХ – початку ХХ сторіччя.

Тут компетентні мовні заклади України явно відстають у швидкому творенні замінників, що ґрунтувались би на традиціях українського мовотворення (як приміром вітрилля, поетка, розпитувач), зокрема й тлумачного, або хоча б у нагадуванні питомо українських. Як це відбувається на наших очах зі словом свавілля. Через мовну невибагливість ЗМІ замість свавілля уживають слово «безпредел». А щоб його вважали неперекладним, і тому вартим першоприродного написання - з російської мови, то пишуть або у лапках російською («безпредел»), або українськими літерами (бєзпрєдєл), що взагалі треба вважати за безграмотність. Між тим, українське слово свавілля за своїм експресивним наповненням сильніше за згадане «безпредел»!

___________
*) В даному випадку треба зазначити не «совєтської», як дехто написав чи сказав би, а «радянської» доби. Це через ту просту причину, що розглядається тема не політична, а літературно-мовна. І жоден з письменників тих часів не вдавався до терміну «совєтський, совєтська». Звісно, якщо це не торкалося дисиденства, політичних протистоянь або українськомовних письменників за кордоном.
**) Дехто обуриться: «Який там розвиток?!» «Який» не «який», а розвиток, все ж таки, був. Не подобається слово «розвиток»? Ну читайте його як «напіврозвиток», сякий-такий поступ. Хоч би тому, що після 1917 року настав 1991 рік, а не навпаки. І українці читали спочатку В. Вінниченка, М. Хвильового, О. Довженка, а потім О. Гончара, П. Загребельного, Р. Іваничука, а не навпаки.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
21.05.2015 Проза / Казка
ДЕ СХОВАВСЯ ФУТБОЛЬНИЙ М`ЯЧ?
03.06.2015 Рецензії / Літературний твір
Валентина Мастерова – майстер сюжету
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Дарія Китайгородська / Мандрівки та туризм
Червоно-біле серце Сакартвело
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
03.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (31)
Мова та література Про літературу
16.06.2015
Чому Яна Вікторівна зі школи пішла?
29.05.2015
Поступ мови: «добре» і «погано»
05.02.2015 © Дарія Китайгородська
У шкурі фарбованого лиса
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 100  Коментарів: 8
Тематика: Публіцистика, Мова та література, українська мова, словник, чужизм, мовотворення, бєзпрєдєл, свавілля
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.06.2015 10:32  © ... для Ігор Рубцов 

В усьому підтримую Вашу думку, шановний Ігоре! Хоча з єдиним уточненням: паперові словники видавати треба!!! Але зі суттєвим застереженням для видавців: ШАНОВНІ ВИДАВЦІ, НЕ РОБІТЬ СЛОВНИКИ ТАКИМИ ПОМПЕЗНИМИ, З НЕЙМОВІРНО ДОРОГИМИ ПАЛІТУРКАМИ ! Тоді вони не такими дорогими будуть. Краще друкуйте їх частіше, можливо з продовженнями тощо. Одне слово, ви (видавці) зрозуміли.
Домовилися.
З повагою 

 24.06.2015 20:06  Ігор Рубцов для © ... 

Вважаю, що нам потрібен "живий" електронний словник української мови, який реагував би на нові словоутворення, як кажуть, у режимі он-лайн. Хай би він став основним джерелом пізнання мови для кожного, хто розуміє, що мова жива і її треба все своє життя вивчати. Мабуть, ми більше слів забули і не знали, ніж створили нових.Паперові словники важко редагувати і перевидавати. Це просто дорого. Електронний варіант - моя давня мрія. Та, крім того, він може бути універсальним словником: тлумачним, орфографічним, фразеологічним і таке інше, аж до словника рим. 

 02.06.2015 16:22  © ... для Максимів Галина 

У серпні -- листопваді свого віку я за різних обставин з термінологами зустрічався. І що, на прикрість свою, усвідомив: не всі вони носії української мови, хоча й стали вже кандидатами, доцентами... Вони тупо повивчали догми підручників та посібників, навіть повмудрялися позахищати щось там наукове і, твердять, скажімо, що "безкоштовно" -- то не правильно, треба тільки "безоплатно" чи "безплатно". Мені їх шкода! А ще більше -- української філологічної науки. Такі науковці -- то своєрідні дальтоники і, як на мене, провокатори. 

 02.06.2015 14:44  Максимів Галина для © ... 

Погоджуюсь з Вами у всьому...Зараз і термінологія, і термінознавство перебувають у не надто доброму становищі. Науковці, які укладали б термінознавчі словники - знайдуться, а ось хто видання профінансує? 

 02.06.2015 10:04  © ... для Тетяна Чорновіл 

Ой, як точно Ви все це сказали! Геть в усьому підтримую! Мене оте "вилазити" теж шкрябає, як, знаєте, ото десь свербить, дратує, а дотягнутися не можеш. особисто я часто застосовував, коли мав можливість відпочити на лоні природи такі слова й словосполучення: поїхали (ходімо) на лісову галявину, збираймось на гаївку (там то о такій то), збираймось на біля розкошистого дуба (на нашому березі, біля нашого водоспаду -- а той водоспад був висотою півметра у потічку шириною з метр) та ін. подібні. Уживали і слово "виїзд", і достатньо частенько. У такому випадку всі точно знали, що їхатимемо далеченько заздалегідь замовленим транспортом, рідше -- рейсовим.
А стосовно науковців, то після університетської освіти я впав у справжій ступор, тому що тільки після неї (освіти) усвідомив і зрозумів як термінологія, та й інші з нею суміжні сфери, відстає від ходи часу! Злочинно відстає! 

 01.06.2015 22:40  Тетяна Чорновіл для © ... 

Вчасна і потрібна стаття.
Є над чим замислитись і простим українцям, і мовникам.
Та мені, наприклад, не хочеться вилазити на природу. Краще вже виїхати, як усі нормальні люди.
Я про те, що роботи науковцям - непочатий край, Якщо радите відмовитись від пікніка, то що крім вилазки запропонуєте??? Заборони тут не діятимуть. Потрібні спеціальні програми на державному рівні. 

 29.05.2015 16:21  © ... для Каранда Галина 

У компаніях, з якими доводилося мені спілкуватися останнім часом, десь у 90% випадків уживали слово "вилазка". "Пікнік", як на мене, чуже. Це все одно, що дехто замість слова "особа" говорить "персона". Звісно, і "пікнік", і "персона" застосовувати можна, але у певних підтекстах.

(Щиро дякую за увагу до мого скромного допису! З повагою!). 

 29.05.2015 13:57  Каранда Галина для © ... 

)) колись ми ходили на "вилазку", а тепер на "пікнік". Це теж розвиток української мови?:))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +11
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
05.04.2012 © Т.Белімова
09.12.2010 © Тундра
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК
07.02.2014 © Суворий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди