31.05.2015 15:03
лише 18+
113
    
  3 | 3  
 © Пі - Падіння Деградація Занепад

Самотність

ти кажеш 

все змінилось і часи 

а в підсумку ну що змінилося 

скажи 

тебе й сьогодні вабить запахом жасмин 

мене живцем ковтають квіти бузини 

руїнами не зведених осель 

блукають привиди 

і ангели з небес 

в безодню падають 

порвавши білосніжні шати 

зламавши крила 

стають на пів людьми 

не прийнявши від демонів руки 

чи ти не ангел? 

я в котре марно намагаюся піднятись 

несу тобі сакральну квітку бузини 

не дорікаючи п’янким жасминовим угаром 

а ти чекаєш із небес грози 

бо важко дихати  

і так безбожно парить 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.06.2015 02:49  Серго Сокольник => © 

Ну да, ну да...

 31.05.2015 15:53  Тетяна Белімова => © 

Розворушили Вашим твором щось таке глибинне насподі. Неймовірний твір. Проймає. Образи двох оцих квіток - духмяного жасмину і дурману бузини, які, у принципі, не надаються до порівняння - це щось нереально гарне.