01.06.2015 17:07
З дозволу батьків18
162 views
Rating 5 | 7 users
 © ГАННА КОНАЗЮК

Даяна

Даяна багато думала. Думала про все на світі — глибоко, детально, смакуючи кожною дрібничкою. Та одного разу думки кудись поділись і натомість з`явилися сльози. Багато сліз... Це сталося тоді, коли в її життя прийшов без дозволу Той, хто любить вітер. Він проїхався по її душі гусеничним трактором і виорав тендітну сутність важким металевим плугом, вправно і безжально. А потім... Потім він взув білі кросівки і повіявся на пошуки інших душ, залишивши по собі чорну ріллю, пустоту і огидні протяги...

- Мамочко! Чому ж так боляче?! - Кричала в розпуці дівчина, знаючи, що мама, як завжди, змовче, а потім прийде до неї в сон, щоб шорсткою рукою погладити по голові...

Даяна намагалася обміркувати все що сталося, але думки, як зрадливі гадюки, повзли від неї геть, а по блідому обличчі знову текли сльози. Дивно, але вона не сердилася на них, хоча крізь солоні краплини світ бачиться гірше. Відчувалось очищення і полегшення, а ще її смарагдові очі, як два хамелеони, стали блакитно прозорими.

Біль поступово вщухав і наставало заціпеніння тіла та часткове відмирання душі. Було холодно, та Даяна вже не відчувала цього — її волосся посивіло від снігу, повіки заплющились від тонких, прозорих крижинок, а уста тісно стулилися, мов дві сині риски...

Хтозна, що б сталося далі і чи було б “далі”, якби не прийшов Той, хто розмовляє з дощем... Він зумів розгледіти в холодній брилі Даяниної душі шматочок теплого, благодатного грунту і почав шептати гарячими вустами молитву Дощу. Той почув...

На чорну задубівшу ріллю падали перші краплини — вони ще нічого не змінили, але повітря вже пахло весною. З кожною хвилиною дощ набирав сили і незабаром патьоки бруду змінились грайливими, життєдайними струмками. Крізь дрібні краплини пробивалося сонячне проміння, від якого розтанули крижинки на повіках дівчини, а далі викинула своє коромисло барвиста веселка і... Даяна прокинулася. Вона відкрила свої потускнілі очі і проникливо глянула на Того, хто розмовляє з дощем. Далі Даяна перевела погляд на його ноги, боячись побачити білі кросівки, але він стояв босий... Крізь його білі пальці ніг проросло зело, потім виросли квіти — запашні такі, з яскравими пелюстками і жовтими серцевинками. У дівчини забуяли зеленню очі та повернулись думки. Вона знову багато думала, а щоб ті бува не розгубилися стала їх записувати вишневою гілочкою на червоній глиняній дощечці. Так Даяна почала писати вірші...



Київ 01.06.2015



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Мініатюра, Про життя, Про душу, Про дівчину, Про природу

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Мадонна з дитям... / Вірш | ГАННА КОНАЗЮК». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Пані Тетяні / Вітальний вірш | ГАННА КОНАЗЮК». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора ГАННА КОНАЗЮК.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.07.2015 18:10  © ... => Максимів Галина 

Дякую, пані Галино! Так іє...)) 

 09.07.2015 08:25  Максимів Галина => © 

Творінння віршів - це своєрідна добра магія... Всі ми одного дня прокинулись і зрозуміли, що маємо Дар з небес.... 

 04.06.2015 22:03  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, пані Тетяно!

Ціную Вашу думку!!!

 04.06.2015 18:05  Тетяна Чорновіл => © 

Романтична замальовка.
Чудові образи надії на повернення! 

 02.06.2015 21:22  © ... => Лана 

Ой, дякуююю!!!!)))) Світланочко, дуже приємні твої слова!)) 

 02.06.2015 21:20  © ... => Тетяна Ільніцька 

Звичайно, я взяла за основу Осінь, Зиму, Весну, Літо, наклавши на цю картину людські почуття - так як буває... Але кожен вправі сам обирати картинку, яка вимальовується уявою від прочитання мніатюри - цього і прагла!)))
Дякую, Таню, за змістовний відгук!) 

 02.06.2015 21:08  Лана => © 

Ганно, це так художньо... Тобі вдалося намалювати переживання. Твір такий особливий і такий гармонійний. Це просто чудо! Пречудово, люба! Важко навіть щось виділити. В обране!

 02.06.2015 08:42  Тетяна Ільніцька => © 

Мені чогось прочиталося в алегоричному ключі: кожен рік приїздить до Даяни (на тракторі чи конем), аби засіяти її і забрати врожай, а потім піти у білих кросівках Зими. Хоча розумію, що ти не про це писала.
Початок - метафоричний шквал, який передавав внутрішній стан дівчини - дуже сподобався!  

 02.06.2015 00:11  © ... => Якобчук Павло 

Дякую, Павле!!! 

 02.06.2015 00:08  Якобчук Павло => © 

Казково та життєво, а головне є надія. 

 01.06.2015 22:32  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, наша чарівна імениннице! Мені дуже приємно!!!)) 

 01.06.2015 22:14  Тетяна Чорновіл => © 

Чудові думки. Зворушливі тендітні образи. 

 01.06.2015 20:36  © ... => Анна Ольтенберг 

Щиро вдячна Вам, Анно! 

 01.06.2015 20:32  Анна Ольтенберг => © 

Дуже гарно, проникливо! 

Публікації автора ГАННА КОНАЗЮК

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо