05.06.2015 14:49
для всіх
333
    
  5 | 5  
 © Симоненко Василь

ПРОРОЦТВО 17-го РОКУ

ПРОРОЦТВО 17-го РОКУ

з рубрики / циклу «це не моє»

Гранітні обеліски, як медузи, 

Повзли, повзли і вибилися з сил —

На цвинтарі розстріляних ілюзій

Уже немає місця для могил.

Мільярди вір зариті у чорнозем, 

Мільярди щасть розвіяні у прах.

Душа горить. Палає лютий розум.

І ненависть регоче на вітрах.

Коли б усі одурені прозріли, 

Коли б усі убиті ожили, 

То небо, від прокльонів посіріле, 

Напевне б, репнуло від сорому й хули.

Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!

Життя не наліза на ваш копил.

Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій

Уже немає місця для могил!

Уже народ — одна суцільна рана, 

Уже від крові хижіє земля, 

І кожного катюгу і тирана

Уже чекає зсукана петля.

Розтерзані, зацьковані, убиті

Підводяться і йдуть чинити суд, 

І їх прокльони, злі й несамовиті, 

Впадуть на душі плісняві і ситі, 

І загойдають дерева на вітті

Апостолів злочинства і облуд!



23.12.1962

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!