Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
07.06.2015 12:51Мініатюра
Про добро  Про гумор  Про літо  Про друзів  
40000
Без обмежень
© Тая

Бджоли, гуска і Дністер

.
Тая
Опубліковано 07.06.2015 / 29453

Мої друзі мають на Дністрі дачу. Дача – це звучить модно та круто, а насправді то невеличка ділянка землі, на якій вони своїми силами вибудували маленький будинок. Взагалі, Галя та Сергій, так їх звати, дуже працьовиті та веселі люди. Після спілкування з ними заряджуєшся великою позитивною енергією та гарним настроєм. Історії, які вони розповідають, завжди повні гарним гумором та самоіронією. Ось одна з них.

Оскільки до Дністра з нашої місцевості добиратися потрібно не близький шлях, то для цього вони долучають свою «Жу-Жу», так люб’язно називають друзі старезну таврію, якогось енного року випуску. Ця «Жу-Жа» перевозила стільки на собі будівельних матеріалів, що звичайна би машина, а навіть, певно, і великий бус вже давно б попрощався з таким життям і махнув би колесом (це як у людини рукою) на будівництво. Все, що вони возять, старанно запихають у багажник, прив’язують зверху та ще й накладають на причіп, при тому мають змогу ще й самим з торбами поміститися у салон авто.

Потрібно сказати, що Сергій дуже любить розводити бджоли, він займається ними вже роками і знає всі деталі їхнього бджолиного життя. Одного разу, коли він зловив (якось вони ловляться)) рій бджіл, то вирішив завести їх на дачу, на Дністер. Звичайно, щоб даремно туди не їхати, знову ж набрав необхідних будівельних матеріалів. Того разу з ним поїхала дружина Галя, яка примостилася на задньому сидінні, і майстер, який там мав класти плитку, сів попереду. Рій бджіл господар Сергій запросив у багажне відділення та прикрив мішковиною.

Хто їхав до Дністра, той знає, що дорога там ще та: пробомлена вибоїнами різної глибини і довжини, тому й учасники дорожнього руху не їдуть, а правильно сказати скачуть. А якщо це ще в таврії, то я думаю, ви уявляєте, що це за їзда. Галя заздалегідь перепитала на всяк випадок Сергія, чи добре він закрив той рій.

- Все добре, не переживай, - сказав у відповідь чоловік і натиснув на газ.

Першу Галя, обкладена на задньому сидінні клунками та торбами, побачила десь через декілька хвилин дороги, або після першої перестрибнутої «Жу-Жу» вибоїни. Вона продзеленчала під вухом, пролетіла біля носа, опустилася нижче, облетіла салон і вернулася, певно, за друзями.

- Сергію, бджола!, - вигукнула Галя.

- Не видумуй, нічого страшного, - буркнув у відповідь господар.

Далі почали вилітати вже інші бджоли: дві, три, чотири… Галя перестала їх рахувати і почала сваритися на чоловіка, щоб той негайно щось зробив. На що він апелював:

- Якщо ти їх не зачепиш, вони тебе не вкусять!

Бджоли видно цього не знали, бо вже нахабно почали літати по салоні і встигли вкусити Галю за ногу. Майстрові на передньому сидінні теж вже не комфортно сиділося, бо він почав оглядатися і вовтузитися з переляку. Бджоли тим часом вирішили подивитися на того, хто ж їх везе. Отут злякався і Сергій:

- Відчиняйте вікна, хай вилітають, якщо вони такі дурні. Основний рій залишився, а ці хай сидять у селі, - закомандував шофер.

Якраз проїжджали якесь село. Гарна господиня вигнала любиму гуску пастися на вулицю. І чого вона її вигнала саме тоді, коли їхала «Жу-Жу» з бджолами не зрозуміло. Чи то жінка злякалася такої навантаженої зверху до низу машини, чи то гуска втратила орієнтацію, ніхто не зрозумів, але остання кинулася під колеса.

Сергій, зрозуміло, не загальмував, він і не гальмував, коли бджоли літали по салону, а тут гуска. Потрібно було швидше доїхати до кінечної зупинки, щоб ці бджоли їх не з’їли зовсім.

Проскочили село на швидкості шумахера, але Сергій чомусь сидів за кермом заклопотаний та увесь час дивився у дзеркало заднього виду.

Побачивши такого зажуреного чоловіка, Галя вирішила його заспокоїти.

- Сергій, то що вже, - заспокоювала Галя, - вбив то вбив ту гуску, ти ж не винен, чого вона (господиня)випустила її пастися на вулицю.

- Та я не за це проживаю, десь тієї гуски немає, не бачив вбитої, - здивовано відповів Сергій.

Таки зупинили машину за селом і повибігали дивитися, де ж могла вона дітися. А гуска залізла під щиток, вірніше шия застрягла під резину, і всю дорогу гуска їхала з ними.

- Вона, що ще й жива? - ошелешено запитали Галя і майстер.

- Ну то ж так - вона ж бігла за машиною, - відповів Сергій.

Ось так мої друзі привезли на Дністер і бджоли, і ще живу гуску. Правда, тією дорогою назад бояться і по сьогодні їхати, проскакують на шаленій швидкості, бо все «виглядають» ту господиню, яка пасла гуску, з побажаннями Сергію та Галі здоров’я, радості та успіхів у житті.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.05.2015 Проза / Есе
Діалог матері та дитини
23.02.2016 Проза / Есе
Конфлікт або «щоб знало»)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Мініатюра Про друзів
07.06.2015
Бджоли, гуска і Дністер
03.09.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
П’ЯТЬ НАРЯДІВ ПОЗА ЧЕРГОЮ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 68  Коментарів: 5
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.06.2015 01:31  Якобчук Павло для © ... 

Весело! А в мене кошеня під капотом подорожувало. І нахабно так знову туди лізло. Коли я його побачив в мене очі певно. більші були. 

 14.06.2015 19:50  © ... 

Дякую, Тетяно!  

 10.06.2015 10:42  Тетяна Белімова для © ... 

Таю! Гарний твір! Смішний)) Хоча й шкода Галю і гуску((

Нещодавно я читала подібну історію із козенятком, яке забилося у машину, коли родина мандрувала Болгарією і спинилася десь на перепочинок. Але родина мандрівників не розгубилася: їхня матуся виміняла козенятко в іншому селі на бурдюк вина)) 

 07.06.2015 18:38  © ... для Віктор Насипаний 

Дякую, Вікторе. 

 07.06.2015 15:32  Віктор Насипаний для © ... 

сподобалось. легко читається. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
29.08.2010 © Віта Демянюк
26.03.2012 © Піщук Катерина
17.04.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди