Фортуна
Кружляє карусель Фортуни.
Куди веде захмарна даль?
Кудись втікає світла юність.
Та у очах одна печаль.
Угору зносять краєвиди
І дух захоплює мета.
за мить - ілюзія сновиди
Внизу розбита між питань.
Завзяття, відчай - відкуп долі,
Її не названа ціна.
І тільки відблиск вітер-воля,
Чи ніж, що пута розтинав.
