22.06.2015 22:00
Без обмежень
185 views
Rating 5 | 2 users
 © Бойчук Оля

Скажи мені, пташко...

Скажи мені, пташко, 

безодня блакитна

поділась куди? Незбагну…

Чи близько вже, пташко, 

де скошене літо

лягло на вологу траву?


Чи бачиш ти, пташко, 

край битого шляху

волошки тендітне зело?

А плеканий камінь

цілунками неба

у сіре гаряче чоло?


Пташко, чи чуєш

гомін вечірній

в обіймах тісного села?

Вороння лукаве

на ветхій тополі

сховала стара омела.


Дозволь мені, пташко, 

босоніж пройтися

по засланій житом землі.

Дозволь прокидатися

в рідній блакиті, 

що сниться тобі і мені…

Івано-Франківськ червень 2015



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Ліричний вірш, Для дорослих, Про рідний край, Про літо, Про красу

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Потерплю / Новела | Бойчук Оля 18». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Бойчук Оля.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.05.2017 12:13  Каранда Галина => © 
 23.06.2015 10:41  Каранда Галина => © 

чудово. 

Публікації автора Бойчук Оля

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо