Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
25.06.2015 13:05Мова та література
Про сучасність  Про мову  Про літературу  
30000
Без обмежень
© Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ

Яку книгу читати: паперову чи відцифровану?

Замість епіграфу.
Перед тим як бурхливо плескати
на користь відцифрованої книги, інтернетчитанню,
подивіться як завзято
накручуються кіловати на електролічильнику!
Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Опубліковано 25.06.2015 / 29679

Ярослав з самого дитинства марив комп’ютерами. Через те батьків спочатку розпач охопив: один з синів, який проявляє неабиякі здібності, чхати хотів на родинну багатющу бібліотеку, в якій є те, що не в усіх районних чи навіть обласних є. Так вони думали.

Втім дуже помилилися. Ярослав на відмінно закінчив школу, з червоним дипломом – виш, став конкурентоспроможним спеціалістом з комп’ютерних технологій. Його кар’єра зростає як на дріжджах.

Я думав, що стосунки з батьками у нього стали ще напруженішими – через ту ж причину: його нелюбов до книг.

Він утаємничено засміявся і запросив у гості. Мовляв, та й за вами батьки скучили, буде про що погомоніти.

Завітавши, я відчув, що у цій родинні – злагода, спокій та повне взаєморозуміння, надто саме з Ярославом. Довелося дещо зіронізувати, сказавши про стабільні й пристойні заробітки сина; от і змирилися щодо його пасивного ставлення до книг.

А вони, не гаячи часу, підвели до кількох книжкових полиць. Виявилося, що на них книги – зовсім нові, й заповнені художніми українськими виданнями останніх років видання. А щоб я не подумав, що вони слугують за своєрідні модні шпалери, батько, мати, а ще й бабця, стали наперебій розповідати який їхній Ярослав книголюб.

Це було дивнувато чути. Не вірилось. Та до нашого спілкування долучився сам Ярослав. Він брав з різних полиць першу ліпшу книгу і, немов наживо читаючи її, розповідав чи то зміст, чи основний сюжет або окремі місця.

З’ясувалося: батьки дуже помилялися, вважаючи сина таким собі ворогом книг.

- Так! Я спершу, десь у середніх класах, коли голова йшла обертом від компиків та інтернету, на книги майже не звертав уваги, хіба що на шкільні підручники. Але з часом зрозумів: е-е, ні, інтернет – це одна культура, книги – зовсім інша! І з точки зору читання паперова книга – краща! – переконливо зазначив Ярослав.

Далі розповів, про його частенькі бесіди з авторами, які свої художні твори оприлюднюють в інтернеті. Ну то, мовляв, на здоров’я, вітаю, але, перепрошую, там я їх не читаю, або майже не читаю, хоч у комп’ютерних технологіях з десяти років, як кажуть, по самі вуха, маю стаціонарний комп’ютер, ноутбук, кілька планшетів останніх моделей тощо. В них – безліч оцифрованих текстів. Але вони – тільки на всяк випадок. Читаю ж винятково паперові видання.

Відтак у розмові з Ярославом вималювалась його справжня філософія ставлення до проблеми: який текст читати – паперовий чи оцифрований? Звісно паперовий, переконаний Ярослав. І тільки, якщо такого немає, лише тоді можна вдатися до оцифрованого чи інтернетчитання.


Втім, ось його філософія у подробицях.

Авторам художніх, художньо-документальних та публіцистичних творів Ярослав радить друкуватися у паперових виданнях, навіть за власні кошти і мізерним накладом. Тому що це все одно престижно! А в інтернеті розміщувати свої твори, твердить, зовсім не круто, як дехто думає. Навіть у літературних сайтах і порталах, навіть коли на багатьох із них є можливість висловити думку щодо творчості колег і самому прочитати дещо стосовно своїх дописів.

Літературні інтернетсайти, -портали порівняно з друкованими виданнями не такі привабливі через те, що:

1) як правило, хочеться читати в них твори невеликі за розміром (до двох сторінок формату А4), тобто здебільшого поезію, бо проза найчастіше є розлогішою; той, хто зайшов до інтернету, не хоче витрачати час на якесь там тривале читання, адже є спокуса пробігтися по інших ресурсах, зокрема і не по літературних; коли людина читає книгу, усього цього немає, вона зосереджена лише на тексті, віч на віч з книгою та її сторінками;

2) в інтернеті читаються твори, що вінтернетнені сьогодні або останніми днями, інколи останніми тижнями чи навіть місяцями – залежно від інтенсивності роботи сайту та його традицій; поясню: на всіх літературних інтернет-сайтах (порталах), як правило, можна оприлюднювати свої твори (будь-якого жанру і розміру); але, якщо цей ресурс (сайт, портал) динамічний, тобто у нього є адміністрація, яка щодня і щогодини стежить за його працездатністю, коли треба дає поради відвідувачам, сприяє якомога більшому наповненню новими творами, то це, з одного боку наче добре, а з іншого – ні в тому сенсі, що чим інтенсивніше викладатимуть ваші колеги (по суті - конкуренти) свої твори, тим швидше ваш твір (твори) опиняться так би мовити внизу вікна вашого монітора, а за дві-чотири години взагалі відсунуться на другу чи третю сторінку; у такому разі відвідувачі неохоче клікають отакі сторінки, їм цікаво, що на першій; а на першій з’явилось щось нове: якщо коротеньке, то, можливо, буде прочитане, а якщо велике, та ще й проза, швидше за все проігнороване;

3) в інтернеті розпорошується увага до справді гарних гідних високої літератури творів, тому що та сама увага повинна просіяти неймовірну кількість текстів (не творів – текстів) безпомічних, бездарних, неграмотних та ще й часто-густо з нецензурною лексикою, у більшості випадків невиправданою; хоч як прикро, а в інтернеті бездарності та неграмотні і просто люди «зі здвигом по фазі» можуть друкуватися; щоправда, на деяких літсайтах чи порталах є редагування й відсіювання неякісних творів, але такі сайти (портали) або мають надто складні правила подачі навіть добротних творів, або ж вони малорухомі, тобто такі, «картинка» на моніторі яких не змінюється місяцями, що викликає думку про несерйозність такого інтернетресурсу навіть за наявності начебто серйозного редагування;

4) не на користь інтернет-публікаціям свідчить і обмін думками; з одного боку - це добре, коли є можливість написати відгук стосовно того чи того твору: автору буде приємно, й іншим читачам ресурсу цікаво; однак десь у дев’яноста відсотків випадків пишуться такі оцінки, як «гарно», «добре», «цікавий твір», «чудовий вірш», «з творчою удачею» тощо; часто, замість, відгуку про твір, йде листування між уже знайомими людьми, що зачіпає вже не стільки творчість; і дивишся у відгуках на сайті – ого! – більше двадцяти відвідувань, а насправді ж – не про літературу, конкретний твір та його якість чи особливості; на жаль, таке є на багатьох літсайтах, і воно не блокується; з одного боку, наче й не погано – нехай люди спілкуються; з іншого – виникає думка: чим би дитя не тішилося; все це відштовхує справжніх поціновувачів літератури від читання в інтернеті;

5) збиває з пантелику і вседозволеність в інтернеті щодо нецензурних лайок, які дуже часто невиправдані; таких горе-літераторів-розумників треба штрафувати; нема чого нав’язувати своє бачення світу;

6) «мінус» інтернетпублікаціям ще й тому, що їх треба читати з допомогою технічного засобу (монітор, ноутбук, планшет, смартфон тощо), який залежить від системи живлення, що буває примхливою і не завжди «під рукою»; тут доречно сказати, що коли говорять про інтернетпублікації як сучасне неспростовне досягнення для літераторів, то треба не забувати, що піклуються не про літераторів, а про виробників комп’ютерів, планшетів тощо, тобто економічна складова переманюється у видавництв та друкарень на користь тих, хто виготовляє не тільки комп’ютери й планшети, а комплектуючі до них, іншими словами: йде шалена агітація на підтримку зарубіжного виробника, якщо взяти до уваги, що ІТ-технології, в першу чергу, розвинені за кордоном;

7) публікації в інтернеті, навіть зведені у збірку, не подаруєш, а книгу – можна; книга як подарунок для більшості людей значно ефектніша, ніж, скажімо, диск зі записаним на ньому художнім текстом;

8) читання в інтернеті дорожче обходиться через дороговизну електроенергії, а також акумуляторів та батарей живлення;

9) читанню художніх творів в інтернеті заважають різні формати; навіть для більш-менш досвідченого молодого користувача вони є неабиякою перешкодою, що вже говорити про людей старшого покоління;

10) інтернет-публікації, хоч інколи й можна назвати предметом мистецтва (літературного, візуального, тобто коли вони оформляються у вигляді книг або окремих публікацій з хорошим шрифтом і дизайном, навіть ілюстраціями), але значно рідше, ніж коли йдеться про книгу; навіть найдешевша, найпростіше виготовлена книга цінніша за інтернет хоча б тому, що вона має ще одну перевагу перед ним – тактильність; в інтернеті сторінки рукою не перегорниш, а в книзі – будь ласка. Тож читайте книги на здоров’я!

Звісно, що від інтернету є і багато користі, але ця користь лежить в інших площинах. В царині літератури інтернет суттєво допомагає, коли йдеться про минулу літературу та пошуки рідкісних видань, якщо вони оцифровані.

Коли ж мова йде про літературу сучасну, у першу чергу авторів художніх творів, то публікації в інтернеті для них – то шлях якщо і не в нікуди, то, принаймні, у малопролазні хащі, шлях до не розкриття того чи того автора й швидкого його забуття.

Це думка Ярослава, який досяг у комп’ютерних технологіях неабияких висот. І тільки після цього втямив: паперові книги й різні тексти на папері – значно краще, ніж вінтернетнені чи від цифровані.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
16.06.2015 Публіцистика / Мова та література
Чому Яна Вікторівна зі школи пішла?
03.07.2015 СпецТЕМИ / Лікбез
Словники читайте вміло!
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Дарія Китайгородська / Мандрівки та туризм
Червоно-біле серце Сакартвело
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
03.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (31)
Мова та література Про літературу
18.08.2015
Вийшла на вулицю й мову забула свою
25.06.2015
Яку книгу читати: паперову чи відцифровану?
29.05.2015
Поступ мови: «добре» і «погано»
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 138  Коментарів: 3
Тематика: Публіцистика, Мова та література, книга, інтернет, вседозволеність, користь, папір, електронна книжка
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.06.2015 17:12  СвітЛана для © ... 

Пізнавально. Докладно і дуже коррисно! Цікаво інформуєте!  

 25.06.2015 15:17  © ... для Каранда Галина 

Ваші аргументи зайвий раз нагадують про множнність думок. Коли виникло кіно, гадали -- кінець театру. Виникло ТБ -- боялися, що гаплик і театру, і кіно. Науково-технічний прогрес не зупинити, зокрема і ай-ті-технології, а в них, як сегмент, -- те, що стосується вінтернетнення художніх творів та в цілому різних публікацій. Втім, друковані книги (видання) будуть! Так, їхні наклади, можливо, залишатимуться невеликими. Але, щоби бути конкурентними видавництва застосовуватимуть найпередовіші технології, при яких не буде "пожовклих сторінок з дрібними літерами".

Знаю багатьох молодих хлопців і дівчат, які, уявіть собі думають і діють так, як Ярослав! І те мене неабияк тішить. При цьому вони, буває, користуються всіма видами сучасних ІТ. А разом зі смартфонами чи ноутбуками в їхніх молодіжних заплічниках лежить та чи та книга, друкований часопис або газета. І все те (друковане!) -- читано-перечитано.
З повагою! 

 25.06.2015 13:51  Каранда Галина для © ... 

пункт 6.  "піклуються не про літераторів"  - а видавництва піклуються виключно про літераторів, а не про власні гаманці??????

 щодо дороговизни електроенергії... на фоні бойлера і пральної машини говорити про акумулятор гаджету просто смішно...

Моя простенька електронна книга, яка не має прямого виходу в інтернет і в яку я перекидаю вже скачані на комп файли,  дозволила мені прочитати багато книг, які мені не по кишені і яких немає в нашій бібліотеці. І класиків, і тих а...

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
09.12.2010 © Тундра
12.04.2014 © СвітЛана
05.04.2012 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди