Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
01.07.2015 19:00Вірш
 
10000
Без обмежень
© Двірний Сергій

Число численних

Двірний Сергій
Опубліковано 01.07.2015 / 29779

Не хочу бути як хтось.

Не хочу бути кимось.

Не хочу бути як всі.

І, навіть, кожним, 

що жив коли-небудь, живе чи буде жити…


Не хочу бути самим собою –

самобутнім, неповторним, хто

іншим – Бог, собі - зразок, 

хто долю власну за бороду тримає…

Не хочу…


Не хочу бути, 

не хочу хотіти…


На що ж все це проміняю?


На що проміняю мальовничі й жаскі краєвиди, 

моря, океани, гори, степи, 

урочі ліси, де тінь всяка - наслання, 

розлогі дерева – осиротілі хрести?


На що проміняю небо пташине, на крилах якого

мов на віялах вій тріпочуть уривки казок, мрій, снів, 

клоччям туманів ранку осіннього, круговертям барвистим

призахідних хмар?


На що проміняю зоряні ночі, піднесеність зору, 

місяця світло на білій стіні, аж небокрай стає

простопадним, обертаючи кожної речі краї

у химерних Країв розмаїття?


На що проміняю очі смарагдові, що душу виймають

і пускають в політ вище неба, вище самої високості

здіймаючи її у долонь човні неначе моляться

Богу, ніби ясність із світла черпають?


На що проміняю губи – згуби гарячі, що надять

за гострі мури зубів, на п’єдестал язика, у лоно

вологе й червоне, де дотик і слово – нерозлучне одне, 

мов глина і дух і тілі Адама?


На що розміняю усміх дитячий, пухкі рученята, 

що мужність тримають, материнство вливають у груди

ніби небо у гроно, крихітними роблять безмежні світи, 

вивертаючись, світом у світ, черевом жінки?


На що проміняю простір і час, насолоду і страх

тривання, чекання на когось чи щось, тихого кроку, 

що розходиться в серці, як колами хвиля, сферою -

світло, чорним вихрінням пожежа на голій стерні?


На що проміняю чарівність долі, відкриту мандрам

у відомі й невідомі світи, знанням осягнутим й неосягненним, 

хвилюючим творам, уяві, що рве на куски, стишує бурю, 

перехоплюючи горло високе, виоране круговертю неба в тобі?


На що обміняю народження й смерть, що плече у плече

величаються, пнуться мов руки час охопити, пальців замком

заокруглити світ, німбом утілень од землі відірватись, 

зімкнувши орбіти в неперервний ланцюг?


На що проміняю саму досконалість, 

у котрій сконання - приборканий звір?


На що проміняю цей вірш, словами якого волаю

у біль сліпооку сторінок, язиком підпираючи твердь

піднебіння як небо атланти, як тетраграма невимовне ім’я

Богів, що без голосу ряду не знає?


На що проміняю слова – розщеплений подих, 

що ряхтить променистим нутром, кущем неопалимим

яріє, де оселилась душа, звивши, слово за словом, 

світ як гніздо, як вітер яким колись відлетить?


На що обміняю «я», яке й ухопити не ладен, 

яке мені не належить, якому не належу і…

(от, і знову від мене тікає!)

на що проміняю його полохливу присутність

між вістрями дотиків, що творця і створіння єднають?


На що все це проміняю?


На можливість бути усім

й, водночас, ніким і нічим не тривати?

На буття, яке піниться, клекоче, бурлить, 

але мій потойбічний покій не тривожить?

На що обміняю, щоб не було це банальною втечею -

смертю, 

пустопорожнім ніщо

у трупному смороді пам’яті?


Аби ж то мав відповідь…

Не маю, 

не маю слів, які б піймали її в тенета подиху, 

ніжно вклали у гніздо душі і гріли би у жменях

серця, мов сонне пташеня, здіймаючись теплом

крізь горло, коли б язик їх палко вимовляв…


Далебі, чого ж я хочу?

(аби хотів хотіти)


Чого?

Не крайнощів, 

не золотої середини –

числа:

без кількості, без суми, 

без множини і однини, 

яке не ділить і не множить, 

але яке не нуль

і не єдине все…


Чому ж, спитаєте, число?

Бо, ми численні…

Бо, число – любов, -

нелицемірна й анонімна, -

що за інших душу й тіло віддала…


Авжеж, любов – число численних

де не числиться ніхто…

Амінь!  

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
27.06.2015 Поезії / Вірш
МАШИНА ЧАСУ
02.07.2015 Поезії / Вірш
Протилежна стать
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
29.04.2017 © ОлексАндра / Вірш
Не зупинятися
29.04.2017 © Іван Петришин / Сонет
Між нами - шкло (оригінальні вірші І. Петришина)
29.04.2017 © Іван Петришин / Різдвяний вірш
"Латинська Колискова" (ДАВНЯ ХРИСТИЯНСьКА ПОЕЗІЯ.)
29.04.2017 © Панін Олександр Миколайович / Філософський вірш
Вервольф (Містика)
28.04.2017 © Савчук Віталій Володимирович / Ліричний вірш
Шляхи, шляхи...
Вірш
02.07.2015 © Кучеренко Олександр Васильович
Плацкартний підсклянник
01.07.2015
Число численних
01.07.2015 © СвітЛана
Липень
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 58  Коментарів: 2
Тематика: Поезії, Вірш
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.07.2015 20:03  © ... для СвітЛана 

Дякую, пані Світлано! Ви надто добрі до мене! Приймаю Ваші теплі слова як натхнення і спонуку! 

 01.07.2015 19:30  СвітЛана для © ... 

Пане Сергію, цей твір - щось незбагненне! Не буду розмінюватися на пусті коментарі. Вражаюче! Без зайвих слів. Заберу собі для перечитувань. Надзвичайно сподобалось. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.04.2017 © роман-мтт
Предзамовлення коміксу «ВОЛЯ» відкрито! +6
05.04.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Троянди, кава і бузок +88
26.02.2017 © роман-мтт
Гіркі жнива +121
23.02.2017 © роман-мтт
Розумні коні людей не возять +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
03.05.2011 © Наталі
08.02.2012 © Серж
20.03.2013 © Антоніна Грицаюк
28.04.2017 © Олена Коленченко
27.05.2009 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди