04.07.2015 09:07
для всіх
300
    
  7 | 7  
 © Оля Стасюк

Поле

Поле

Як добре в полі! Дихається легше.

На обрії - лісочок полотном.

Гей, як там в пісні - "Мій зелений верше"?..

Не пам"ятаю... То було давно...


І ліс гуляв, мінився небокраєм.

Гули поля і зводились мости.

І небо, небо, небо - як згадаю, 

На всіх людей було в нім висоти.


Вогненночола, золота пшениця

Срібляста річка, верби, тепла вись, 

Червоні маки, світла тінь на лицях...

Усе було. Минуло все колись.


Тут, в полі, нині вже серпа не чути.

Вогка стерня - життєві шпичаки.

Не слухай, верше, вітру. Він без суті.

Життя прожить - не поле перейти.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.07.2015 11:54  Тетяна Чорновіл => © 

В тебе як завжди гарно і романтично!
Хоч і серпа не чути! ))

 05.07.2015 12:17  Тадм => © 

Люблю таке. дуже!

 04.07.2015 23:43  Світлана Рачинська => © 

Красиво малюєш пейзажі, Олю! Мені пісенно якось, війнуло мелодійними мотивами...

 04.07.2015 13:09  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Лірично так та по- філософськи...
Чудово!

 04.07.2015 11:58  Тетяна Белімова => © 

Video YouTube