04.07.2015 09:07
Без обмежень
175 views
Rating 5 | 6 users
 © Оля Стасюк

Поле

Як добре в полі! Дихається легше.

На обрії - лісочок полотном.

Гей, як там в пісні - "Мій зелений верше"?..

Не пам"ятаю... То було давно...


І ліс гуляв, мінився небокраєм.

Гули поля і зводились мости.

І небо, небо, небо - як згадаю, 

На всіх людей було в нім висоти.


Вогненночола, золота пшениця

Срібляста річка, верби, тепла вись, 

Червоні маки, світла тінь на лицях...

Усе було. Минуло все колись.


Тут, в полі, нині вже серпа не чути.

Вогка стерня - життєві шпичаки.

Не слухай, верше, вітру. Він без суті.

Життя прожить - не поле перейти.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Всесвіт / Вірш | Оля Стасюк 18+». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вінниці хочеться жити / Вірш | Оля Стасюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Оля Стасюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 06.07.2015 22:37  © ... => Тетяна Ільніцька 
 06.07.2015 11:54  Тетяна Чорновіл => © 

В тебе як завжди гарно і романтично!
Хоч і серпа не чути! )) 

 05.07.2015 12:17  Тадм => © 

Люблю таке. дуже! 

 04.07.2015 23:43  Лана => © 

Красиво малюєш пейзажі, Олю! Мені пісенно якось, війнуло мелодійними мотивами... 

 04.07.2015 13:09  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Лірично так та по- філософськи...
Чудово! 

 04.07.2015 11:58  Тетяна Ільніцька => © 

Публікації автора Оля Стасюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо