05.07.2015 12:23
для всіх
157
    
  6 | 6  
 © Тадм

Часу хитнувся маятник

Часу хитнувся маятник

з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»

Часу хитнувся маятник

з дерев обтрусивши цвіт….

Скільки хвилинок згаяних

нам не пробачить світ?


Скільки отих зневажених, 

розчавлених просто так, 

для пам’яті надто небажаних, 

адже гіркуватих на смак…


Скільки їх переоцінених, 

гординею знищених вщент….

й подібних – недооцінених:

так, мов, не кращий момент….


Невпинно хитається маятник -

здійснює вчинків лік…

Кара Господня / пам’ятник?

За́гадка на весь вік….



Харків, 30.06.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.07.2015 14:04  Світлана Рачинська => © 

Мудро! По-філософськи, Таню! Чудово.

 06.07.2015 11:45  Тетяна Чорновіл => © 

Згаяне вже минуло! Живімо далі, щоб майбутнє не згаяти! Вірш чудовий!

 06.07.2015 08:41  Олена Вишневська => © 

Таня, просто чудово!

 06.07.2015 03:57  Серго Сокольник => © 

Ото ж... Смуток...

 05.07.2015 13:11  Панін Олександр Миколайович... => © 

Дуже гарно, скоріше не пробачать хвилинки, а світові, здається, все одно.

 05.07.2015 12:42  Каранда Галина => © 

чудово. повторюся, але близький мені образ.

В пам"яті дуже багато таких хвилин - скелетів, які страшно витягнути...