Вільний ми народ
Ось уже і загриміло
Й дощ пішов як із відра,
А то все від спеки мліло,
Ризикована пора.
Від задухи все б пропало,
Не дихнути, не попить,
Слава Богу, так не стало,
Будемо і далі жить.
Наша ненька Україна,
Наший праведний народ,
Вже не стане на коліна
Із-за всяких там негод.
Вирвалися ж ми на волю
Із імперських хижих лап,
Ми не гиркаєм на долю,
Бо вже кожний з нас не раб.
Вільний ми народ й працюєм,
Щоб розквітнув рідний край,
Врешті дружньо побудуєм
Український наший рай.
Кровожерливих не буде,
Всі заможні як один,
Скрізь культурно живуть люди,
Для страждань нема причин.
Вірю, казку побудуєм,
Бог нам розум дарував,
Нерішучих урятуєм,
Щоби кожен другом став.
Нам би гонору побільше,
Владу б нам контролювать,
Ми би дихали вільніше,
Краще було б проживать.
>
м. Київ, 13.06.12.
