Недоречне кохання
з рубрики / циклу «Фрази»
Прийшло кохання якось недоречно.
О, доле, я ж не це просив!
Напевно знаю, - разом небезпечно,
Страждати я не маю сил!
Лиш на хвилинку виявив я слабкість,
І в серце двері трохи відчинив.
І мов би ураган, кохання увірвалось,
Із хворої душі десь спокій відлетів!
Я пошматую в кров ізогнутую спину,
Подружко-біль, кричу: Прошу, рятуй мене!
Від спраги вічної серед пустелі гину,
Кохання полум’я мене ось-ось наздожене.
