21.07.2015 19:40
Без обмежень
287 views
Rating 5 | 1 users
 © Кучеренко Олександр Васильович

Роздуми про захід сонця

Тиша заходу сонця, напоєна далеким гудінням двигунів мотороллерів та авто, утримується соняшниковим полем. Соняхи, як віддані вартові, стережуть непорушність ніжно-рожевого обрію та глибокого, як Тихий океан, синього неба. Пташки не співають. Прислухуються до тиші та гавкоту собак, що влаштували чергове вечірнє перегукування у сусідньому селі.

І тільки високовольтні опори, - гігантські сталеві велетні, - зараз можуть бачити всю панорамну красу останніх хвилин прощання з джерелом життя - натомленим Сонцем, можуть чути віддалений голос часового місцевої колонії, що як завжди, за своім статутом, промовляє якісь дивні та незрозумілі, проте гучні команди. Але там теж вирує життя. На часового теж дивиться вечірнє тепле небо, що в цю пізню годину тільки прокидається, знехотя розплющуючи свої ясні очі-зірочки. 

Зовсім близько, у ставку разом із зірками прокинулися жабки. Завели свої бадьорі теревеньки, ділячись враженнями від вдало проведеного спекотного літнього дня. 

Над усім цим сталеві опори, взявши на себе роль головних часових липневої вечірньої тиші, протягнули на безкрайні кілометри свої довгі руки-дроти, намагаючись охопити всю її велич, замиловані палітрою насичених фарб заходу Сонця. 

Хто знає, чи вдасться їм осягнути всю красу та гармонію вічності?... 


© Саша Обрій.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Есе

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Роздуми про вірші / Есе | Кучеренко Олександр Васильович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Усьому свій час / Есе | Кучеренко Олександр Васильович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Кучеренко Олександр Васильович.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.07.2015 20:19  © ... => Тетяна Ільніцька 

дякую! я врахую) 

 22.07.2015 07:56  Тетяна Ільніцька => © 

Саш, прочитала перше речення. "Важковаговик"... Треба щось зробити, аби мова набула плинності - як у віршах.
Повтори: зірки прокидаються, жабки прокидаються. Синоніми ще не скасували))
Пафос. Виправданий? Те, що доречно у поезії, не завжди є органічним для прози.
Успіху! Нових творів!  

Публікації автора Кучеренко Олександр Васильович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо