21.07.2015 23:08
для всіх
216
    
  5 | 5  
 © Тетяна Чорновіл

Кава опівночі

Кава опівночі

з рубрики / циклу «ПОЕТИКА РОМАНА ВЕЛИЧКА»

Дякуючи за натхнення
картині Романа Величка «Кофе в полночь»

Там, де трепетна нічка ласкава

Сни снує в небеса неозорі, 

А смерканням солоджені зорі

Зачаровано тануть у млі, 

Розлила диво-пахощі кава

Між хмарин золотими вершками, 

Й насолодою сну між ковтками

Манить ввись ледь сягнувши землі.


Крізь молочних туманів облоги

Місяць скинувся в темній глибіні, 

І його десь у згущеній піні

Заколисує ніч запашна.

Хочеш кави опівночі трохи

У солодкій безмірності часу?

По ковтку... Не допий усю зразу.

Поцілуй і пірнемо до дна.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.07.2015 09:08  Тадм => © 

кава й цілунки.... мммм ....смачнооо

 23.07.2015 08:11  Олена Вишневська => © 

Така вишукана опівнічна кава, пані Тетяно! Дуже до смаку)))

 22.07.2015 13:27  Каранда Галина => © 

чудове римування.

 22.07.2015 07:39  Георгій Грищенко => © 

Чудовий вірш.

 22.07.2015 07:31  Тетяна Белімова => © 

Кава не лише опівнічна, а й українська, судячи з картинки))
Чудово, пані Тетяно))

 22.07.2015 07:21  оксамит => © 

В тому ковточку смак того, що немає дна...

 22.07.2015 03:09  Серго Сокольник => © 

О, у мене теж є подібні алегорії, Таню. Навіть вірші є у цьому ключі)))

 21.07.2015 23:33  Панін Олександр Мико... => © 

Чудово.
Кава опівночі може збадьорити, а може і приспати. Така от чудасія.