Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
24.07.2015 13:54Мова та література
Про мову  Про людину  Про зраду  
10000
Без обмежень
© Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ

ВІКТОРЬКА ЯК ОБИДЛЯЧЕНИЙ ОБРАЗ МЕНШОВАРТОСТІ УКРАЇНСЬКОМОВНОЇ ЛЮДИНИ

Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Опубліковано 24.07.2015 / 30066

– Якось методом тику, я так завжди дивлюся ящик, забрів на якийсь телеканал, здається на «Там-не-тут». А там якраз дівчат гарненьких показували: як не зацікавитися?! Я ще ж молодий, тож очі самі на таких повертаються. Між тими дівчатками, як кавун між динями, дивлюся, розвалився якийсь кривляка у несуразному одязі й намагається зацікавити хоч одну з них перспективою дружби з ним. Прислухався, як він говорить… Ну – то знущання над українською мовою! Але найдивніше інше: дівчата відповідали йому достатньо пристойною російською мовою. Я спочатку думав, що то – якийсь тимчасовий епізод або необхідна сцена, щоб звернути увагу на героїнь з якогось російського міста, які приїхали до свого далекого привітного родича відпочити на деякий час в Україні…

Отак, наче трішки здалеку, почав розмову один знайомий. Таким вступом він дещо здивував мене через те, що не знаю найбільшого противника телебачення, ніж він. А тут:

– Нещодавно якось прихворів. Подибав до поліклініки. У черзі до лікаря чотирнадцятим був. Тож часу вистачило на слухався усіляких новин: радійних, газетних, інтернетних, телевізійних, із циклу бабця – бабці… Наситився! Ось так! О! Кумекаєш?!. О!

– Ще ні! О!

– А правда що… Що… А правду кажуть, що не відомо, хто над яким телеканалом зверху?..

– А від бабусь-усезнайок ви хіба не чули?

– Не знають, кляті…

– Та і я не знаю. Точніше, знаю те, що й інші люди: про деякі телеканали відкрито кажуть, що такого-то олігарха. Але у більшості випадків – то таємниця за сімома печатками, – відповідаю знайомому. А навіщо вам?

– Та я отому падлу в очі хотів би зазирнути і до вух його невмитих запитання гукнути: «Гей ти, «шановний» олігархе, господар телеканалу «Там-не-тут»! Ти що, справді мене вважаєш за бидло?! Я так смію думати, тому що ти – будяк тобі в дупу! – крутиш на своєму каналі серіал про такого собі Вікторька, який інакше говорити не може як тільки ламаною українсько-російсько-суржико-діалектною мовою та ще й пропускаючи крізь утрирувану манеру промовляння слів та пикокривляння?!.

– А не боєтесь, що до вас можуть прийти тітушки з йовбаками, щоб захистити честь і гідність телемагната?

– А я чув, що від якогось часу йовбакані тітушки і тітушковані йовбаки – великі патріоти України. От і нехай скажуть отому господарю «Там-не-туту», що, коли він шухарить в Україні, то нехай поважає нас, українців! Бодяжного бензину з пісочком би до мотора його крутої тачки!.. А то, бач, що вигадав: на тлі Вікторьком скаліченої мови, треба думати – української, усі інші персонажі розмовляють чистою російською. Це не тільки приниження нас, українців, а й ввігнання клину роздору й напруженості між українськомовними та російськомовними людьми. Йому, тому телемагнату – акулу б на нього під час купання в морі! – хіба невтямки, що він же на нас капітали свої заробляє?!.

– «…Заробляє». О! О-о!.. Якби його «Там-не-тушку» не дивилися, то і не заробляв би, - іронізую знайомому.

– А я постійно і не дивлюся. Будь воно неладне – таке телебачення. Про того Вікторька, як про обидлячений образ меншовартості українськомовної людини, я у поліклініці почув. Не повірив. Не повірив! Але згодом надумав перевірити. Хвилин двадцять слухав-дивився в одній серії, хвилин десять – в іншій якійсь. І мені стало все зрозуміло. Зрозуміло й сумно… Телевізор я знову запахторив подалі. Втім, то я так зробив, тому що не люблю його дивитися в принципі. Але ж багато людей, надто молодих, від телебачника не відвертаються. Ймовірно, що навіть шукають отой телеканал «Там-не-тут», гигочуть з Вікторька, як дурника, і з його мови, тобто, виходить з українців як з такої собі недолугої раси… Чи як?!. А молодь усе те сприймає як належне.

– Певно, не вся ж молодь… – заспокоюю співбесідника.

– Ее-ех!.. – він якось безсило махнув рукою, непомітно змахнув сльозу (щоб я не побачив) і подибав у своїх справах.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
19.07.2015 Проза / Оповідання
КАСЯ
15.08.2015 Публіцистика / Журналістика та ЗМІ
НЕПАТРІОТИЧНИЙ РАДІОПРИЙМАЧ
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2017 © Чиянова Марина Вікторівна / Політика та суспільство
Ukraine: anti-sect anthem
08.12.2017 © Вікторія Івченко / Політика та суспільство
Сьогодні о третій... Юля і Саакашвілі. Короткі замальвки
05.12.2017 © Іван Петришин / Політика та суспільство
Пісні Сильних (ПОДЯКА КОРІННИМ ЖИТЕЛЯМ АМЕРИКИ)
12.11.2017 © Вікторія Івченко / Мандрівки та туризм
Подорож до Луцька: дев`ятсот кілометрів - в обидва кінці
22.10.2017 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
Під Верховною радою - про Поета і поезію. І про Саакашвілі...
Мова та література Про зраду
24.07.2015
ВІКТОРЬКА ЯК ОБИДЛЯЧЕНИЙ ОБРАЗ МЕНШОВАРТОСТІ УКРАЇНСЬКОМОВНОЇ ЛЮДИНИ
08.08.2014 © Тетяна Ільніцька
«Заплакана Європа» Наталки Доляк – роман-симптом сучасної української літератури
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 112  Коментарів: 4
Тематика: Публіцистика, Мова та література
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.08.2015 13:04  Серго Сокольник для © ... 

Це здавна повелося. Всі ці "зірки- провідниці", чи тандемні сцени "дурний хохол- розумний росіянин"... 

 10.08.2015 08:00  Георгій Грищенко для © ... 

Доречні Ваші думки. Чи зміниться наша реальність?
Питання важливе та відповідь на жаль не відома. 

 03.08.2015 15:32  Люлька Ніна для © ... 

Цілком згідна з вашими думками, Миколо Васильовичу. Дуже жаль і боляче, що все це сучасна реальність. 

 24.07.2015 16:55  СвітЛана для © ... 

Ех, життєво... Чудово. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +101
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +158
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +145
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +84
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
03.12.2011 © Т.Белімова
12.04.2011 © Закохана
01.04.2012 © Каранда Галина
23.02.2013 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди