А що, як крім слів не лишилось нічого
з рубрики / циклу «Дірки від сум’ять миттєвих (про творчість)»
"А що слова, тужливі, кострубаті,
Що тексти, легші за фріволіте?"
Наталя Святокум
Що тексти, легші за фріволіте?"
Наталя Святокум
А що, як крім слів не лишилось нічого:
ні сили, ні сліз, ні терпіння? Усе…
усе розчинилось в страшному «для чого?»,
котре до кісток, до нестями гризе?
А що, як слова, ніби нить Аріадни,
тримають когось попри все на плаву?
Нехай кострубаті, глевкі, недоладні,
але ж перекроюють долю й твою....
А що, коли слів не буває багато
і десь коло прірви якраз на краю
одне тільки їх розмаїття строкате
докупи збиратиме сутність чиюсь…
І вкотре уже у двобої із болем
в душі ворухнеться тихенько на дні:
хай краще назвуть мимохіть балаболом,
ніж, слова зрікаючись, зрадиш собі….
Миргород, 25.07.2015
