Бредбері й Багряний
Боротися і забувати рани,
Тягнутися до істинних людей
Мене навчили Бредбері й Багряний,
Такі несхожі два – Іван і Рей.
Хтозна чому. Я знала зовсім мало.
«Ковтала» книги, як дорогу в світ.
Якщо землі, - траплялось, - бракувало,
Я виривалась в зоряну блакить.
Але, коли просиділа, напевно,
Із п’ять багряно-бредберських ночей,
Схотілося спуститися на землю,
Схотілось повернутись до людей.
Я упивалась їхніми рядками,
Як чисту зливу п’є зелений лан.
Спасибі, любі Бредбері й Багряний,
Далекий Рей і рідний наш Іван.
