Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
04.08.2015 20:23Нарис
 
ПРАЦЕЮ СЛАВИТЬСЯ ЛЮДИНА / ТРУДОМ СЛАВЕН ЧЕЛОВЕК
00000
Без обмежень
© Кучеренко Олександр Васильович

ПРАЦЕЮ СЛАВИТЬСЯ ЛЮДИНА / ТРУДОМ СЛАВЕН ЧЕЛОВЕК

Кучеренко Олександр Васильович
Опубліковано 04.08.2015 / 30295

Нещодавно мав розмову зі своїм однокурсником, з яким у свій час провчився 5 років у Севастопольському національному університеті ядерноі енергетики та промисловості. 

Ми обидва - атомники за фахом. Але, звісно, в кожного з нас душа тягнеться до іншого, живого. Одним словом, до живих енергій, а не до обладнання АЕС. Мій товариш захоплюється риболовлею, а я - поезією. 

Дмитро (його так зовуть) розповів мені, що мріє створити у своєму місті клуб любителів карпової ловлі "Карпфішинг Кузнецовськ" і поділився своїми міркуваннями щодо цього: "Я буду пробувати організовувати клуб, але в нас таких свідомих рибалок, як я, ще зовсім мало. Я б навіть сказав взагалі немає.... У всіх жадібність - понад усе. А тут треба рибу відпускати..." 

Мені дуже сподобалися цікаві і правильні думки Діми... 

Натомість, я похвалився власними успіхами в поезіі, перемогою у відбірковому турі літературного конкурсу, активною участю у літвечорах багатьох міст України. 

"Молотки ви! А я поки в усьому розберуся, то якраз може до того часу дійде до людей, що треба бути не такими жадібними і любити природу!" - Вирвалося у Дмитра.

І тут мене ніби осінило: ми обидва рухаємося в одному напрямку! В потрібному напрямку! Просто кожен в своій сфері захоплень.

Як різні течії в одній великій ріці нашого щасливого майбутнього рідної батьківщини! 

Якщо проаналізувати наших співвітчизників, то можна помітити, що хтось - швидка, стрімка течія, бистрина. Перериває каміння і мул на своєму шляху, катає буруни і робить піну. А хтось - дуже повільна, майже невідчутна течія і ледве встигає за всіма. Тягнеться поволі, втрачаючи контроль над ситуацією. Нічого свіжого та корисного не привносить в суспільне життя. А то й навпаки - "ставить палки в колеса" і приносить шкоду, збитки. Такі люди - мов сонні (ба навіть сплячі!) рибки. Але справа в тому, що ми ту рибу захоплюємо за собою, тягнемо. Каламутимо воду, в якій вона не зможе до кінця заснути. Бо ми - швидкі, як комети. І це сказано без зайвоі тіні лукавства та пихи. Саме завдяки небайдужим людям суспільство може розраховувати на динамічний розвиток та позитивний вектор напрямку свого існування. 

Побільше би таких людей з активною життєвою позицією - і життя нашого народу стрімко перетворювалося би і йшло на краще...

Як відомо (і це логічно) - все почалося з думки творця. Але ж всі ми - частинки нашого батька. І наші думки формують нашу реальність.

Я не засуджую людей. Але прагнучи кращого майбутнього для своєі землі, яке залежить не тільки від одного мене, я активно спостерігаю за земляками. Багато українців концентруються на негативі та комплексі меншовартості. І не дивно, що коли люди впадають у зневіру та песимізм - вони тут же одразу і матеріалізуються у формі життєвих негараздів та хвороб... Не такого майбутнього вдостоєний мій народ, моя земля!.. 

І при чому річ іде не про національну меншовартість, а власну, індивідуальну... Бо завчені гасла про "Славу Україні..." можна почути в будь-якому підворітті, на кожному кроці. Ці слова розповзаються по теренах моєї землі, як голодні мурахи, що вигризають своєю агресією і ненавистю людські душі. 

В устах п`яних підлітків гасло "Слава Україні" звучить як глузування і єхидна кричалка і аж ніяк не славить мою землю, а навпаки - нещадно паплюжить її славу, робить ій боляче...

Одного проголошення мало. Це не істинний маніфест! І виглядає більше як пустозвонство. Кожне слово має бути підтверджене справою. 

Над дошкою пошани АЕС, на якій я працюю, багатотонним сталевим громаддям нависли глибокі, мудрі слова: "ТРУДОМ СЛАВЕН ЧЕЛОВЕК". Як грізний докір нездарам та енергійне підбадьорювання для справжніх трудяг.

Працею славиться людина. І в першу чергу - це праця над собою.... 

Залишається надіятися, що люди почнуть прокидатися, часи темної смути минуть, як важкі грозові хмари... І спраглу до люблячих рук землю дрібно зросить зцілюючий сліпий дощик, осяяний сонцем душевного тепла та глибокоі мудрості мого народу... 

© Саша Обрій.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
04.08.2015 Проза / Нарис
Розумний дурник і дурний розумник
05.08.2015 Поезії / Вірш
ПРОСТІР ГРАБЛЕЗВАЛИЩ
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
Нарис
21.08.2015 © Оля Стасюк
Я хворіла
04.08.2015
ПРАЦЕЮ СЛАВИТЬСЯ ЛЮДИНА / ТРУДОМ СЛАВЕН ЧЕЛОВЕК
01.08.2015
ПРО АВТОБУСНІ ПОЇЗДКИ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 71  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Нарис
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.08.2015 22:12  © ... для Каранда Галина 

дякую за коментар!) 

 05.08.2015 15:24  Каранда Галина для © ... 

гасла, вони і в африці гасла. що перше, що друге. в п"яних вустах звучать однаково спаплюжено. фраза, що по змісту звучить: побільше б таких людей, як ми - посміхнула.
а працювати дійсно треба, тут не посперечаєшся. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +41
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
24.04.2013 © Тетяна Белімова
09.12.2010 © Тундра
23.02.2013 © Тетяна Белімова
18.09.2013 © Тетяна Белімова
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди