05.08.2015 22:16
для всіх
107
    
  3 | 3  
 © Кучеренко Олександр Васильович

ПРОСТІР ГРАБЛЕЗВАЛИЩ

ПРОСТІР ГРАБЛЕЗВАЛИЩ

Довкола – простір, повний граблезвалищ.

Спочинку просять граблі-вчителі.

О, скільки дурість душу грабувала.

По дрова в парк тягнула чи то в ліс.

І стільки їх, буває, наламаєш,  

що знов кидаєш якорі табу.

Пронизливо, як чайки над лиманом,  

кричать в мені Просперо і Тибул:

«Не лізь, не йди, шукай шляхи обходу.

Даремне – кидай, не твоє – лишай».

Думки хотіли б виструнчити в хорду

скуйовджені тіла – та їсть лишай

кусючої, невиправної ліні!

Зневіра змієм глипає з дзеркал.

Зубилом праці креслю 

на правиці 

стоси ліній.

І волю – в руки, мов ПЗРК!


© Саша Обрій.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.08.2015 07:08  Деркач Олександр => © 

Сподобалось

 10.08.2015 21:28  Сашко Новік => © 

ну, хід думок зрозумілий, от тільки не бачу я волю, як пзрк.

 06.08.2015 11:44  Каранда Галина => © 

сподобалося.

 06.08.2015 09:19  Тетяна Белімова => © 

Хорда думок зачепила. І зневіра, яка глипає з дзеркал. 

Класно написав!

Що таке абревіатура в останньому рядку не знала. Загуглила. Вражена завершенням.  

 06.08.2015 02:58  Серго Сокольник => © 

Ага. Ну, він довкола)