08.08.2015 12:12
для всіх
220
    
  1 | 1  
 © Світлана Холодна

За лаштунками арени...

з рубрики / циклу «Для Душі»

Стою десь за лаштунками арени, 

А образи вселяють страх...

І все це дійство незбагненне:

Народження... життя…і прах.

Немов хтось дав мені таблетку, 

Жбурнув у "Матрицю", й тепер

Зіграла у страшну рулетку, 

Потрапила у світ химер...

Злилися вчора і сьогодні, 

Про завтра взагалі мовчу, 

І мчить наш потяг до безодні, 

До Вас я Люди шепочу.

Та ні, не шепочу, волаю!

Вустами грішних і святих.

Ви всі збираєтесь до Раю?

Та всі ви граєтесь в сліпих...

Німих, з байдужими серцями, 

Холодним розумом…авжеж!

Невже вас не привів до тями

Світ воєн, краху і пожеж?

Забули ви, що перед Богом

Чи то жебрак, чи мільйонер...

І кожен буде з епілогом, 

Коли так вирішить суфлер.

Та ж кожен має шанс прожити

Своє життя, як хоче сам, 

А в що вже душу оповити -

Це вибирати тільки вам…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.08.2015 09:18  Тетяна Белімова => © 

Світланко, неймовірний вірш! Тільки небайдужа людина може замислитися над такою темою, звернутися до сучасників і говорити щиро й правдиво!
Надзвичайні відчуття! Велика філософія у маленькому творі))

 09.08.2015 07:25  Каранда Галина => © 

не ви, а ми, не вас, а нас... на Землі ми всі по один бік лаштунків наче...

 08.08.2015 23:25  Панін Олександр Мико... => © 

   Брунатного кольору бритви пекельні… скрегіт іржавих ножів, 

поза лаштунками вітер смертельний… лемент нещасних і регіт катів, 

серце й душа кровоточать, поете? – перепочить не проси: правди жахливої дикі сюжети Світу і людям неси!

   Справжній не може поет промовчати, вірші його – ‘над усе, 

злобне сичання, утиски, грати 

він, наче хрест, пронесе.

   Злу залишається тільки програти: Правда, це – понад усе!

 08.08.2015 12:47  Микола Васильович СН... => © 

Чудова метафорична поезія з точними художніми образами і сильними порівняннями!