09.08.2015 09:28
для всіх
144
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Город

На городі бур’яни, 

Хазяїв немає,  

Де ж поділися вони?

Вітра він питає.


Я ж їх завше годував

Хлібом й овочами, 

Хазяїв я добре знав

І дружив роками.


Вітер сумно відповів, 

Я їх пам’ятаю

Як пасли вони корів, 

Ще з дитинства знаю.


Та поїхали вони

В місто із синами, 

Це було ще восени, 

Плакав я дощами.


А город у бур’янах

Більше вітра не питає, 

Бо зірвало в нього дах, 

Що робить не знає.


Чи служити бур’янам, 

А чи може годі, 

А чи новим хазяям, 

Де ж вони сьогодні?


Так минає третій рік

Як город чекає, 

Що знайдеться чоловік

І про все подбає.


Щоб город знов годував

Хлібом й овочами

Й від людей подяку мав, 

Як було роками.


Не лишайте свій город

З різної причини

Без господарських турбот

Іншої людини.

09.08.15.


>



м. Київ, 09.08.15.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.08.2015 20:54  Тетяна Чорновіл => © 

Іноді бачу покинуті хати і городи коло них у бур"янах... Без вини винуваті! Серце стискається! Відчувся Ваш вірш!

 09.08.2015 09:54  Тадм => © 

дійсно, не варто кидати....

 09.08.2015 09:43  Микола Васильович СН... => © 

Про філософію буття -- простими народними словами, метафорами та порівняннями. Чудово!!! І таку оцінку я поставив у відповідному кружечку.