10.08.2015 02:58
для всіх
158
    
  - | -  
 © Марія Круль

Спогад лине в дні далекі

Спогад лине в дні далекі, наче птах,  

Десь, згубилося дитинство у роках,  

Я ніяк туди стежину не знайду,  

Лиш думками повертаюсь, за межу.  



Там на зустріч тягнуть руки явори,  

У дворі колишуть гойдалку вітри,  

Там танцюють разом сонце і дощі,  

І біжу я босоніж по спориші.  



У бузку там можна щастя віднайти,  

Й до веселки можна запросто дійти,  

Там жучки танцюють весело в воді,  

Там батьки мої щасливі й молоді.  



Підкидає татко доню в небеса,  

Мама стрічки в довгі коси запліта,  

Я тулюсь до них і щастя через край,  

Не спіши моє дитинство, зачекай.  



Час дитинства є найкращий у житті,  

Там душа живе в любові й простоті,  

Я ніяк назад стежину не знайду,  

Тільки думка й серце лине за межу.  



8/5/2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.08.2015 08:20  Тетяна Белімова => © 

Зрозумілі почуття. Ваш твір звучить піднесено, мов пісня))
Вітаю Вас на Пробі Пера! Успіху!