Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
15.12.2010 10:02Оповідання
Для бабусі [для дідуся]  Для дорослих  Про гумор  
20100
© Михайло Трайста

Як вуйко Феріщак сметаною торгував

Михайло Трайста
Опубліковано 15.12.2010 / 3041

Пітьма, хоч пальці в очі встромляй. Ще ні когути не кукурікали, а вуйко Феріщак вже оббивав свої босі пальці об «штрикові шліфери», змагаючи на сигітську торговицю сметану продавати. 

– Марішка юй тота Біксадська з сметанов, бо як би не знав напам’ять дорогу, то не персти, а голову з моста би-м уломив, – бубонів вуйко, між двома отченашами. Але дорогу до Сігету знав добре, як сліпий Мошко до Синагоги. 

І так щоп’ятниці: бесаги з «шуфлеями» на плечі, і гайда пішки до Сігету, а звідти назад, голоден, як пес. 

«Бо п’ятничка, чоловіче, п’ятничка-а-а Бо-о-ожа не забувай!» – наказувала стара «фішкаришка»11 йому. 

– Ноги би їй із гроба стриміли в саму Божу п’ятничку! – сплюнув сердито старий після кількадесятого отченаша. 

Та до Сигота ішов, як йшов, та коли повертався додому, то кляті кишки воркотали з голоду, як коти у «марті». Не раз бувало вуйко оближе від сметани порожні «шуфлеї», що аж блищать, а потім клянеться Варварою Бичківською та Антоном Коштільським, що помив їх біля кринички в Сараті, бо мухи обсідали через ту сметану. 

– Мили би тя сусіди з марнотратом окаянним, я була тими помиями поросятку пудрядила, – сердилася стара. 

Але в ту Божу п’ятничку вуйкові пощастило, і він повертався додому ситий, як нотаришу шулдак, з грішми в кишені і з шувлеями невмитими, – чисте диво! 

Коли відніс сметану до пана «міліцішта» Йовшки, то його жінка дала йому чорну і тверду, як камінь з Облаза, хлібину. 

– Може маєте вдома поросятко, Феріщак-бачі? 

– Так, так, маємо, – зрадів вуйко, змагаючи на вулицю, та пусто... Ніяк не зміг встромити в неї свої два зуби. 

– Шлях би єй трафив, із «кісашонев»12, камінь, і тот май мнякий як сес хлібец, – лаявся вуйко, намагаючись відломити бодай окраєць. Нарешті якось йому вдалося, і тоді запхав руку й вишкоробав всю мякушку, та скільки її там було? Коли вже не мав що щипати, крізь його сивий гарбуз шмигнула хитра думка і з двох кроків опинився серед торговиці біля круглої, як диня, волошки з двома бербеницями сметани. 

– Ану, сип суди пулітер13! – наказав вуйко, простягаючи хлібину-посудину, а другою рукою нишпорячи в кишені, нібито шукаючи гроші. 

Сметана потала в кору хлібини, наче дощ в пересохлу землю, залишилось тільки трішки на дні. 

– Буйся Бога, молодице! Хіба тує є пулітер сметани? – крикнув сердито вуйко і висипав що зісталося назад в бербеницю. 

– Побий тебе Крістуш Єйзуш14 зі злодієм! – горлала волошка вуйкові вслід. 

Та він, мабуть, і не чув, бо смоктав м’який хлібець, з якого поміж пальці капала смачна сметана. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
14.12.2010 Проза / Оповідання
Двері
21.12.2010 Проза / Оповідання
Дотримання божої заповіді
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
Оповідання Про гумор
22.12.2010
Тета Параска
15.12.2010
Як вуйко Феріщак сметаною торгував
12.12.2010
«Ні сам дідько не впізнає...»
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.33 (МАКС. 5) Голосів: 3 (2+0+1+0+0)
Переглядів: 305  Коментарів: 1
Тематика: Оповідання, гумор, вуйко, Феріщак
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.08.2012 14:56  іміз 

З Закарпатським говіром та гумором...Дуже-дуже сподобалось про цього "вуйка")))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +38
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
24.04.2013 © Тетяна Белімова
09.12.2010 © Тундра
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
10.07.2013 © іміз
18.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди