Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
13.08.2015 12:32Вірш
 
30000
Без обмежень
© Власюк Анатолій Васильович

ЯПОНСЬКА КОПА

 

І день минув.  

Здається, не зробив нічого.  

Лише один рядочок написав.  

 

 

Гіркий цей світ.  

Солодкого в нім мало.  

Рай на землі – утопія богів.  

 

 

Блаженствує дитя 

У материнськім лоні.  

Кричить від жаху, що з’явилося на світ.  

 

 

Твої вуста затвердли в поцілунку.  

Ти вся напружена, немов струна.  

Минула молодість безслідно.  

 

 

Ніколи не кажи “прощай”,  

Якщо не хочеш повернутись.  

Світ кольоровий в снах і наяву.  

 

 

Якщо б ти знав, де впадеш, - підстелив би.  

За згубою тужить не варто.  

Коли востаннє ви сміялись уві сні? 

 

 

Скажи мені, а чи болить душа? 

Мабуть, таки болить, немов фантомний біль.  

Розлився біль у просторі та часі.  

 

 

Чи ти молилась на ніч, Дездемоно? 

Молись чи не молись, а все одно кінець.  

І вже Отелло розминає руки.  

 

 

Ти можеш жити, можеш вмерти.  

А можеш просто зникнути – і все.  

Смерть – не останній ще рубіж у цім житті.  

 

10 

 

Любов – як втеча в віртуальний світ,  

В світ паралельний, що існує поруч.  

Простягнеш руку – а його нема.  

 

11 

 

Твій загадковий погляд дивний 

Запам’ятав на все життя.  

Мурашка по стеблині задумала наблизитись до Сонця.  

 

12 

 

Лиш помах крил – й вже недосяжна висота.  

Людина теж колись літала.  

Тепер лиш гадить, мов той голуб.  

 

13 

 

Минуле буде завтра. Майбутнє вчора було.  

І в чому сенс життя – не осягнуть ніколи.  

А птах – нікчемний правнук динозавра.  

 

14 

 

Я прокидаюсь – ти лягаєш.  

Америко, від мене відстаєш.  

Та обігнала вже давно.  

 

15 

 

Минуть роки – і ти згадаєш,  

Коли малим був і щасливим.  

А так спішив на світі жити! 

 

16 

 

В безмежжі щастя і думок шаленстві 

Життя, мов подих, промайнуло враз.  

Лиш безкінечно довгий день живе метелик.  

 

17 

 

Вже перестав молитись Богу.  

Зібрався в дальнюю дорогу,  

Звідки немає вороття.  

 

18 

 

Не встиг сказати, що кохаю.  

Ти зникла із життя мого.  

Роса з стеблини знов втекла у землю.  

 

19 

 

Пішов лапатий сніг.  

Не видно що навкруг.  

І ангел на плечі про рай не мріє.  

 

20 

 

Японію знов струсонуло.  

Як заспокоїшся – тобі кінець.  

До Сонця можна вічно йти.  

 

21 

 

Були часи ще кращі, ніж сьогодні.  

Білішим сніг, їй-Богу, був.  

А дощ, звичайно, був мокрішим.  

 

22 

 

Померло Кохання.  

Здійнялось у небо.  

Пролилось дощем на людей.  

 

23 

 

Сніг пам’ять засипав.  

Минуле замерзло.  

Тепло. Спимо. Вмираємо.  

 

24 

 

Вдихаю життя на повні груди.  

Іуди десь затаїлись.  

А завтра без мене зійде сонце.  

 

25 

 

Зима. Плюс п’ять.  

А сніг не тане.  

Задумався: вмирати а чи ні? 

 

26 

 

Крізь сніг пробилось стебельце.  

Клює його ця курка дурнувата.  

У відчаї лиш пес завив.  

 

27 

 

Потішся думкою, що маєш душу.  

Тому не вмреш.  

Лиш зникнеш із лиця землі.  

 

28 

 

У пошуках Кохання життя минуло.  

Його я не знайшов.  

Воно десь поруч причаїлось.  

 

29 

 

Серед зими пташки запіли.  

Здригнувся кіт, не вірячи вухам.  

А до весни – лиш руку простягни.  

 

30 

 

Моє серце в полоні твоєму.  

Я не хочу на волю втікати.  

Так бувають на світі інфаркти.  

 

31 

 

Як багато бажання в очах! 

Кволі губи шепочуть невміло… 

Розминулись з тобою у цьому житті.  

 

32 

 

Танцювала натхненно і сміло.  

Погляд мій враз тебе зупинив.  

А я іншу очима шукав.  

 

33 

 

Вбити можна людину – не душу,  

Бо на душу ще кулі нема,  

Хоча важить вона, наче куля.  

 

34 

 

Коли тіла обіймаються – 

Душі відштовхуються.  

Не можна поєднати непоєднуване.  

 

35 

 

Перше кохання – це крок у прірву,  

З якої нема вороття.  

Так розбиваються наші серця.  

 

36 

 

Можеш нічого мені не казати.  

Я знаю, що ти мене кохаєш,  

А тому ніколи не будеш моєю.  

 

37 

 

Щастя – це журавель у небі.  

Синиця в руці – теж щастя,  

Яке ти боїшся відпустити.  

 

38 

 

Як просто стало жити! 

Ісус Христос узяв на себе 

Всі наші гріхи? 

 

39 

 

Ти можеш мить хоч зачекати? 

Для Смерті мить – це вічність.  

А для мене – моє життя.  

 

40 

 

Сплелись тіла в п’янкім дурмані.  

Розвіялось похмілля, наче дим.  

Нема кохання – залишились діти.  

 

41 

 

Немає істини в вині.  

Коли порожня пляшка – 

Істина зникає… 

 

42 

 

Світанок. Проблиски ідей.  

Ліниве тіло. Гостра думка.  

Забув, що снилося. Шкода… 

 

43 

 

Повеселіли птахи на гілках.  

Весна ось-ось з’явитись має.  

Синоптик каже про посилення морозів.  

 

44 

 

Геніальні думки народжуються вночі,  

А зникають під ранок.  

Все записано у пам’яті Всесвіту.  

 

45 

 

Людина – егоїст.  

Світ існував до неї і буде після неї.  

А так хочеться жити!!! 

 

46 

 

Мені циганка нагадала 

Аж дев’яносто літ життя.  

Метелик пролетів і сумно усміхнувся.  

 

47 

 

Життя – чорно-біле.  

А сни – кольорові.  

Дальтоніку жити непросто.  

 

48 

 

Зима не здається.  

Здається весні,  

Що день народження стане днем смерті.  

 

49 

 

Завжди є перший день.  

І день останній.  

А решти днів ніби й нема.  

 

50 

 

Згадай усіх, з ким бачився колись.  

Й вони нехай усіх згадають.  

І знову замість тебе – порожнеча… 

 

51 

 

Дві половинки ніяк не зійдуться,  

Бо живуть на різних континентах.  

Лиш відчувають те саме і вмирають разом.  

 

52 

 

Ми розминулися з тобою 

У просторі і часі.  

Моє майбутнє стало твоїм минулим.  

 

53 

 

Уже весна повіяла грайливо вітерцем.  

Зима морози про запас сховала.  

Кохання народилось і померло.  

 

54 

 

Він здав душу в камеру зберігання.  

А потім забув, де її залишив.  

Про нього казали: людина без душі.  

 

55 

 

Він здав душу в ломбард.  

А потім не вистачило грошей,  

Щоб її викупити.  

 

56 

 

Душа все плакала і вила.  

Її образили як жінку.  

А сонце все одно зійшло.  

 

57 

 

Мій сон утік від мене.  

Десь вештався вулицями сонного міста.  

А коли повернувся, мені снився вже інший сон.  

 

58 

 

Я заздрю тобі: ти житимеш, а мене вже не буде.  

Колись ти заздритимеш мені,  

Що ще живеш.  

 

59 

 

Хмари – це вода, що випарувалась.  

Життя – це смерть, що зупинилась.  

Кохання – це вічність у просторі і часі.  

 

60 

 

Твоє волосся пахло грозою.  

Не встиг доторкнутись – ударив грім.  

Ми розійшлись – не зійшлись характерами.  

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © Маріанна / Верлібр
Холодно
08.12.2016 © Костенюк / Вірш
Англія в 1819 році
08.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Молитва крутих грішників
08.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Езотеричне
08.12.2016 © Олена Вишневська / Вірш
І випав сніг…
Вірш
13.08.2015 © Савчук Віталій Володимирович
Ось так
13.08.2015
ЯПОНСЬКА КОПА
13.08.2015 © Каранда Галина
Я нікуди від тебе не дінусь
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 33  Коментарів: 4
Тематика: Поезії, вірш,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.08.2015 13:36  Оля Стасюк для © ... 

сподобалися особливо 12, 21, 22 і 47. Чому все настільки песимістично?) 

 14.08.2015 11:20  Деркач Олександр для © ... 

Є цікаві, є вдалі, загалом сподобалося 

 14.08.2015 10:51  Тадм для © ... 

Почала читати. хочеть смакувати. Повертатимусь ще. поки що чудово! 

 14.08.2015 08:47  Тетяна Белімова для © ... 

Пане Анатолію! Як приємно Вас зустріти на Пробі!
Ваших коп ще не читала. Чудові!
Успіху! Чекаю нових поезій))  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +8
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
14.09.2011 © Ілля Герасюта
03.05.2011 © Наталі
02.10.2011 © Тетяна Чорновіл
07.12.2016 © СвітЛана
07.12.2014 © СвітЛана
08.02.2012 © Серж
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди