Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
18.12.2010 17:56Оповідання
Про Новий Рік  Для дорослих  Для дітей  Про казку  Про дитинство  
НОВОРІЧНЕ ДИВО
20010
© Тетяна Чорновіл

НОВОРІЧНЕ ДИВО

Тетяна Чорновіл
Опубліковано 18.12.2010 / 3052

Не треба Вадькові казок розказувати! Адже він уже великий і давно знає, що ніякого Діда Мороза нема насправді. Нарядять якогось дядька, вкинуть у мішок подарунки, які батьки для своїх любих діток купили, та ще й на папірці напишуть, куди йти і що казати, щоб бува «чарівний» дідуган не заблудився чи не переплутав, що кому вручати. Правда, Мороз до Вадька сам своєю персоною не приходив ніколи, а просто лишав подарунки під ялинкою. Зрозумів Вадько, що ті подарунки несправжні, саме того року, коли наткнувся на заздалегідь схований новенький велосипед у шафі. Бо безсовісний Дід Мороз поклав його під ялинку нібито від себе. 

І Карлсон, що живе на даху, також не існує! А Малюк якщо й є, то того товстуна з вентилятором на спині просто вигадав від нудьги. Поки цуцика не було. Мультяшний той Малюк щасливіший за Вадька набагато, бо йому на день народження собаку таки подарували. А тут просиш-просиш кота… 

- Через мій труп! – завжди викрикує мама, - Награєшся, а мені за ним тоді прибирати. 

- Ще й бліх та лишаїв усяких можемо від нього набратися, - сумнівається тато. 

Через такі їхні балачки у Вадька кота нема і ніколи не буде. А сьогодні під новорічною ялинкою знайшов нового гарненького скейта і вийшов з ним у двір гуляти. 

У дворі – майже нікого. Мабуть сплять після того, як Новий рік зустріли. І дворового товариша Ромки також нема. Давно казав, що на свята поїде до бабусі в село. Вадько зняв кольорового чохла і обережно став на скейт. Відштовхнувся. Проїхався по асфальту раз, удруге. Туди й назад. Зарився коліщатками в сніг. Сів на лавку – може хоч хтось вийде у двір, бо як самому гуляти. Довго спостерігав, як ворона довбає на снігу величезну кістку. Нудьга та й годі… 

Раптом з-за рогу вигулькнув Дід Мороз. Був він без мішка і якийсь… ну зовсім-презовсім несправжній. Худий, невеличкий у червоному з чужого плеча кожусі і з брудною ватяною бородою, що з’їхала набакир.  

- З Новим Роком! – гукнув щосили до Вадька. 

- А де ж ваші подарунки? – насмішкувато запитав Вадько, оглядаючи чарівного діда з ніг до голови. 

- Роздав! – охоче пояснив Мороз, - Адже й ти отримав від мене скейта, чи не так? 

- Та що ви таке верзете?!! – ніби прорвало Вадька, - Вас насправді не існує! Скейта цього купив тато давно (я перевіряв). А тоді підкинув під ялинку нібито від вас!!! Як вам не соромно дітей дурити? Якби ви справді були чарівником, то знали б напевно, чого я хочу найбільше у світі!!! Ніякого дива немає… 

Дід Мороз раптом зупинився і перестав посміхатися. 

- Мене не існує?.. – здивовано перепитав він, торкаючи себе за фальшиву бороду, - Хіба? Та як же я начарую тобі диво, коли ти сам у нього не віриш? Тут я безсилий. 

Наряжений Морозом ще трохи постояв біля лавки і пішов собі геть. А Вадько сидів і думав над його словами. Якийсь шурхіт позаду лавки заставив озирнутися: 

- Ти чий?!! – запитав хлопчик. 

На снігу переминався з ноги на ногу великий рудий кіт, дуже худий та замурзаний! 

- Справжнє диво! Дідусю Морозе! – вигукнув Вадько, але незнайомця ніде не було видно. 

- Подарунок? Від Діда Мороза? – недовірливо перепитала мама, коли Вадько зайшов до квартири з рудим котярою, - Ці Діди Морози останнім часом стали багато на себе брати… 

Стало тихо, тільки шурхотіла газета, яку напружено перечитував тато. Рудий також принишк у Вадька на руках. 

- Ну й чарівник, - відкинув газету тато, - підсовує кота, а причандалля для нього хай дядя купляє!!! 

Тато надягнув куртку і зазбирався до зоомагазину. 

- Та не забудь шампунь від бліх, та щось їсти купи цьому пройдисвітові! Він же голодний, як собака! – вигукувала услід мама. 

Кіт якось відчув, що його не виженуть. Він зліз з хлопчикових рук і влігся прямо під ялинкою. 

- Назву тебе Дивом, пригорнув Вадько свого несподіваного улюбленця і уткнувся носом у рудий пухнастий бік. 

Котяче хутро пахло хвоєю та новорічними чарами. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
12.12.2010 Проза / Казка
ЯЛИНКОВА КАЗКА
21.12.2010 Поезії / Пародія
КОРИСНІ ЗНАЙОМСТВА
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
15.12.2017 © Маріанна / Мініатюра
Аеропорт
14.12.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (23.)
13.12.2017 © Гаврищук Галина / Оповідання
Що важливіше – своє чи наше?
12.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Секс, текст і всі-всі-всі
11.12.2017 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Нотатки сорокарічної дівчинки
ПРОЗА. КАЗКИ
18.12.2010
НОВОРІЧНЕ ДИВО
10.03.2011
ВЕСНЯНА КАЗКА
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4 (МАКС. 5) Голосів: 3 (2+0+0+1+0)
Переглядів: 1980  Коментарів: 1
Тематика: Оповідання, казка, Новий Рік, про дитинство, новорічне диво
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.12.2012 01:12  Каранда Галина для © ... 

клас!!!!!!!!!! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +103
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +160
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +146
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
12.04.2011 © Закохана
26.03.2012 © Піщук Катерина
03.12.2011 © Т.Белімова
20.01.2011 © Михайло Трайста
10.07.2013 © Іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди