Анна Ольтенберг Гроза і дощ, і біль, і п`янке щастя
Гроза і дощ, і біль, і п’янке щастя.
Зоря моя горить мені крізь ніч.
Єднання душ, тремкі твої зап’ястя,
І вічна битва наших протиріч.
Люблю… Душа моя по краю…
Тобою мучусь, плачу і живу.
А ти… А ти! Сама собі страждаю.
Люблю тебе. Нестерпно так люблю!
Гроза і дощ, аж затерпає серце,
І з відчаю німіють всі пісні.
Моя любов – таке шалене скерцо…
Ти невмістимий в безмірі душі!
18.08.2015 23:09 Тетяна Чорновіл => © |
 Відчувається пристрасть! |
18.08.2015 09:00 Тадм => © |
 відчутно! |
18.08.2015 08:47 Тетяна Белімова => © |
 Неймовірний твір)) Такі почуття неможливо проминути! Щасливий той, хто так відчуває, і той, хто викликав такі почуття))) |
17.08.2015 22:50 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Самовіддано. |
17.08.2015 17:37 Оля Стасюк => © |
 Мило) |
17.08.2015 11:53 Деркач Олександр => © |
 Гарно |
17.08.2015 11:43 Каранда Галина => © |
 Відчутно про нестерпну любов. Сподобалося. |
17.08.2015 11:19 Микола Васильович СН... => © |
 У цій проезії є чудові свіжі художні образи. Тим вона і перконлива! За це Вам -- комфортний сьогоднішній день! |