Сестра
моєму музичному ангелочку
Я не знаю, чому вона грає, неначе ангел.
Я не знаю, як пальці шукають потрібний звук.
Вона вам не сотворить ані менуету, ні танго, -
В неї ціла галактика раптом злітає з рук.
Опускаються хвилею клавіші. Чорні. Білі.
Виривається музика з вікон, склепінь, дверей.
А надворі бринять теплі яблука недозрілі,
Віє вітер липневий і зовсім нема людей.
Відкладаю навушники, книги, леп-топ і п’яльця.
У вікно дикий вітер троянд аромат несе.
Я не знаю чому, але з-під її білих пальців
Така музика лине, що хочеш забути все.
