18.08.2015 15:05
для всіх
191
    
  7 | 7  
 © Тадм

Ніби звичайний крик

з рубрики / циклу «Емоційні сплески»

Ніби звичайний крик

насправді ж обпечені душі

вправно приховують лик

за нісенітним «мушу»


Вперто тамуючи біль, 

фразами різко луплять -

сиплють на рани сіль

й стверджують: дуже люблять


Крик не наводить жах

як усвідомиш вповні:

він – усього лиш страх, 

котрий прорвався зовні



Харків, 14.10.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.08.2015 10:15  Оля Стасюк => © 

Чудовий вірш.Мені останні два рядки дуже сподобалися) Натхнення Вам і надалі!

 19.08.2015 10:43  Каранда Галина => © 

перечитувала тричі. то натягала на останні події, то намагалася абстрагуватися.
вірш дуже сильний.
за невеликим винятком (дурні і холерики). люди без причини не кричать. люди кричать, коли їм болить. або коли їм намагаються заткнути рота.

 19.08.2015 07:19  Немезида => © 

Цікава, болюча тема. Гарно написано. Оці 2 рядочки тільки трохи вибиваються із загалу :
"...насправді ж обпечені душі
вправно приховують лик..."

 19.08.2015 02:16  Серго Сокольник => © 

Ото ж. Облуда одна...

 18.08.2015 22:54  Тетяна Чорновіл => © 

Треба з цими настроями щось робити! Все буде добре! Чого його кричати!)))

 18.08.2015 17:13  Деркач Олександр => © 

Класно

 18.08.2015 16:49  Олена Вишневська => © 

Хочу погодитися з тобою, Танюш...

 18.08.2015 15:16  Панін Олександр Миколайович... => © 

Щоб не зборов нас страх, скажемо страху - АХ!