Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
18.08.2015 15:44Мова та література
Про час  Про мову  Про літературу  
10000
Без обмежень
© Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ

Вийшла на вулицю й мову забула свою

Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Опубліковано 18.08.2015 / 30563

На першому каналі мереженого Українського радіо є публіцистично-вікторинна програма, присвячена сучасному стану української мови. На неї можна телефонувати, відповідати на запитання й за правильні відповіді отримувати призи або просто висловлювати свої думки. От під час одного з випусків на цю програму якось зателефонувала жінка ([http://schedule.nrcu.gov.ua/grid/channel/period/item-listen-popup.html?periodItemID=907003] з 40:53 хв звучання) з великого міста сходу України й досить критично відгукнулася стосовно пасивного відстоювання престижу української мови владою держави. Серед іншого, сказала вона, треба, щоб в усіх, без винятку, школах – українсько- російсько- ще якихосьмовних – з самого першого класу вивчали українську мову, щоби державні чиновники фактично, а не формально, її знали і послуговувалися під час виконання своїх службових обов’язків тощо.

Все це сприймалося як позиція людини, яка щиро і скрізь відстоює свою думку, які труднощі на життєвому шляху не траплялись би. Вона розповіла, що не погано знає українську мову та й робота пов’язана з її знанням. Але от в усному мовленні нею… не послуговується через те, що виходитиме суржик. Оточуючі з нього можуть сміятися, чого жінка неабияк боїться.

Ось такий нюанс роздвоєності ставлення до українською мови неабияк дивує і збиває з пантелику! З одного боку, шановна пані начебто всією душею уболіває за українську мову, зміцнення її авторитету як однієї (разом з гімном, прапором і гербом) з ознак державності, а з іншого, ні сіло ні впало, придумала собі таку собі зовсім несерйозну причину не розмовляти українською, тому що виходитиме у неї суржик. Хоча, у даному випадку, якраз українськомовно-російськомовний суржик може стати перехідним місточком до кращого оволодіння усної української мови. Було б лише бажання! Тим паче, що згадана додзвонювачка на передачу, за її висловом, щоденно працює з українськомовними документами, а, значить, і читає їх як усно, про себе, так, ймовірно, нерідко доводиться зачитувати деякі цитати з них уголос. То хіба за подібних умов виникнути аж така велика проблема в усному спілкуванні українською мовою?! Звісно, що ні!

Тут причина в іншому – у такій собі необґрунтованій та невиправданій сором’язливості, особливо тоді, коли виникає ситуація першою заговорити українською; а ще у підсвідомому очікуванні, коли більшість людей повсюдно заговорять українською, хибно приставши на абсолютно дурний постулат «російськомовне місто» як і навпаки – «українськомовне місто». (У деяких випадках можуть бути й інші варіанти: «румунськомовне», «угорськомовне», «польськомовне», «болгарськомовне», щеякесьмовне місто, селище, населений пункт…). А що, хіба у тому так званому російськомовному місті аж так зовсім немає тих, хто знає мову, хто вивчав її не тільки у школі, а й перебрався з українських сіл та селищ, цілих районів?! Хіба у великих містах немає величезної когорти учителів та викладачів української мови?! То в чім проблема? Мабуть, не треба висмоктувати причини з пальця, а просто говорити українською, бо ви в Україні живете! І це тому має бути найбільшим стимулом!

(Щоправда, згадуючи про вчителів та викладачів української мови частенько виникає запитання: а чому це ви, щойно вийшовши з класу, аудиторії, а тим паче на вулицю, починаєте цвенькати не українською?! Га? А якого біса ви взагалі здобували такий фах, під час вступу, можливо, перебігши дорогу іншому абітурієнту чи абітурієнтці, якому чи якій більше хотілося стати вчителем чи викладачем?).

Що ж робити тим, які вийшлаи на вулицю й мову забули свою?

Підкажіть.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
17.08.2015 Публіцистика / Політика та суспільство
«У цій країні… / В этой стране…», - з підтекстом…
19.08.2015 Публіцистика / Мова та література
КаТедрою по каФедрі, чи навпаки,
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Дарія Китайгородська / Мандрівки та туризм
Червоно-біле серце Сакартвело
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
03.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (31)
Мова та література Про літературу
18.08.2015
Вийшла на вулицю й мову забула свою
25.06.2015
Яку книгу читати: паперову чи відцифровану?
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 95  Коментарів: 6
Тематика: Публіцистика, Мова та література
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.08.2015 17:20  © ... для Каранда Галина 

Ви тонко (можливо, сама того не відаючи) зачепили ще один нюанс проблеми. Деякі люди думають, що, коли їх оточують російськомовні колеги, друзі, співробітники, то і під час телефонної розмови з лубенцями треба продовжувати говорити російською. Тут виникає кілька складових:1) людина говорить російською, тому що начальник, або у колективі такою розмовляють (розмовляє), тут спрацьовує і побоювання, і безпринципність; 2) людина просто з народження ні бе ні ме ні кукуріку, аби хоч якась ковбаса у крамниці була; 3) через різні причини людина не освоїла достатній запас українських слів для усного спілкування (але це не значить, що вона не зрозуміє того, що їй скажуть українською); 4) людина-шовініст і свідомо нехтує мовою, хоча, можливо. її добре знає.
Ваша позиція заслуговує на повагу! 

 19.08.2015 13:51  Каранда Галина для © ... 

) в житті балакаю оржицькіим суржиком Коли мені телефонують по роботі і говорять російською, відповідаю чистою українською. Десь  50% людей при цьому теж переходить на правильну українську))). Питання - а чому вони в Лубни телефонуючи, російською говорять? 
для мене проблема стоїть не дуже гостро, бо я живу в загалом  україномовному середовищі і є носієм мови. Розумію, що в Харкові важче...  

 19.08.2015 08:23  © ... для Оля Стасюк 

Ви, Олю, так виписали відгук, що я погоджуюсь з кожним Вашим словом. Власне, в отому закінченні -- "наступного переходу чекати доводиться довго" -- якраз і суть проблеми, або одна зі сутностей. Понад те, як навіть сказав би, що безкінечно довго або безнадійно довго.
Я тривалий час у таких ситуаціях спостерігав за поведінкою носіїв та знавців, ба навіть прихильників української мови, які скрізь і повсюдно (зокрема й іншоземними студентами) спілкувалися чи намагалися спілкуватися українською. Так вони, залежно від того є багато часу чи мало, під час розмови ненав`язливо, але переконливо, підказували людині, що пора переходити від суржику до чистішої мови, що для цього є всі умови, було би бажання.
Якщо ж мало було часу на таку бесіду (наче ненароком!), то можна й по-іншому сказати: "ОлЄг? А про якого ОлЄга ви говорите?.. А! Про Карпенка?! Так він ОлЕг, а не ОлЄг! Так би й сказали...".
Успіхів!!! З повагою! 

 19.08.2015 08:04  © ... для Тетяна Чорновіл 

Дякую за увагу та переймання проблемою.
Зі щирою повагою! 

 18.08.2015 23:00  Оля Стасюк для © ... 

Можливо, річ таки в оточенні, а такі люди не так вже й люблять виділятися. Зрештою, в ролі суржика як містка не впевнена. Поки що не бачу жодних позитивних сторін у вживанні суміші двох мов. А якщо його розглядати, як крок до української, зачасту ним це прагнення і закінчується, наступного переходу чекати доводиться надто довго. 

 18.08.2015 22:49  Тетяна Чорновіл для © ... 

Згодна з Вами повністю! Актуальні і болючі роздуми! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
05.04.2012 © Т.Белімова
12.04.2014 © СвітЛана
18.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди