22.08.2015 07:22
для всіх
80
    
  - | -  
 © Георгій Грищенко

Постуй, друже

Ти постуй, друже, й не просися, 

На бідний люд ти подивися, 

Він кожен день і так щороку

Все постує й живе нівроку.


Нема городу – важко жити, 

Бо маєш їжу всю купити, 

А ти ж грошей таких не маєш, 

Отож і піст щодня тримаєш.


Усохнеш, друже мій, усохнеш, 

Настане час і ти усопнеш

І полетиш мов та пушинка

Аж до небесного до шинка.


І там ти врешті наїсися, 

Спокійно, друже, роздивися, 

Можливо посту там немає

Й що хоче кожен те й ковтає.


Тоді, мій друже, там лишайся

І в наший світ не повертайся, 

А бідний люд вже за тобою

Туди потрапить аж юрбою.


І там забудуть Батьківщину, 

Як пограбовану країну, 

Де люди постують й вмирають, 

А крадіїв там не карають.

04.07.13. 

>



м. Київ, 04.07.13.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!