24.08.2015 20:53
Без обмежень
45 views
Rating 5 | 1 users
 © Світлана Нестерівська

Десь білий рай. Комусь там добре

Цикл "Слизько - чогось хотіти І не минути болю..."

Десь білий рай. Комусь там добре: Повітря, небо, висота. А тут - сидять на шиї кобри І бур`янами снять жита. Там чисте все. І разом люди (Добро добром зовуть вони). А тут - утілення облуди, А тут - з війною ходять сни. Там правда, там - де двері раю, Усі ще сходяться мости. А тут - ніхто я; і не знаю, Чи не забув мене ще ти?

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Багато карт вже прогнано у карти / Вірш | Індіго Лана». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Повір мені. Я знаю досить / Вірш | Індіго Лана».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 8 | Знайдено: 47
Автор: Світлана Нестерівська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Посіяне на камені 2004 (1996-2003);
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;