Листок- це день, чи, може, відлік суті

Листок- це день, чи, може, відлік суті,  

Чи, може, це заглибина думок? 

Листи твої, всередину ввігнуті,  

Доповнив ще один сумний листок. 

У ньому пишеш ти: "Любов не вічна…» 

Твій лист пожовк од сліз і духоти . 

Жорстокий листопад - пора трагічна,  

Хоч я - ще я, та ти - уже не ти. 

І листопадна ніч до зорепаду 

Знов хилить вже безлистяне чоло. 

Ти знаєш, я в тобі кохаю зраду,  

Бо іншого ж нічого не було? 

Ми на плиті у нашої любові,  

Як станемо старенькими колись,  

Ще намалюєм два листки кленові,  

Які з сердець навіки простяглись. 

Останній лист... Це я тебе чекаю. 

Останній лист... Один на сотню літ. 

Вже осінь відлітає. Я кохаю. 

Любов - це вітром зраджений політ.