Бажання
з рубрики / циклу «Перехрестя»
Чомусь із ранку хочеться покою
У серці тиші, у фіранку духу хвої
Для нервів свіжості від тихого озерця
Для почуттів луни, що на взаєм сміється.
А по обіді хочеться спочинку
В самотність вкутатись, як дівчина в хустинку
Гарячий дух в кімнату не пускати
Лиш тільки рук твоїх з своїх не відпускати.
В прийдешній вечір хочу я чекати
На твої очі, руки, подих, потім взяти, -
Тебе у свій міцний полон із почуттів
І залишитися назавжди у житті!
Щоб ранки зустрічати й вечори,
Щоб слухать белькотіння дітвори,
Щоб разом жити, плакати, сміятись,
Щоби до серця серцем пригортатись.