12.09.2015 14:59
для всіх
218
    
  8 | 8  
 © Сашко Новік

Монолог Чугайстра

Як вже задрали розстрільні ці списки, 

який уже раз я їх очолюю, 

мабуть треба підводити риску, 

і не гратися в піжмурки з долею.

Нас із тобою наречено нечистю, 

ми і так були завжди по один бік, 

знищити хочуть за відсутністю користі, 

хоча до людської невдячності я давно звик, 

кажуть, чугайстри бувають безсмертними

не взяти ножем, а ні срібною кулею

мабуть настав уже час перевірити, 

Мавко, біжи! а я їх затримаю

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.11.2015 20:00  Пугайстер => © 

цікавий, динамічний віршик. Дуже живий.

 10.10.2015 11:50  Алла Калюжна => © 

МОНОЛОГ СУЧАСНОЇ МАВКИ
Я так чекала на тебе. Істинно.
Всупереч усім розстрільним спискам.
Не хочу – підводити риски.
Хочу бути твоєю долею,
Чи недолею,
Волею, чи неволею.
Запахом проху на руках.
Сльзами, затиснутими в кулаках.
Солоними.
Полонянкою без полону.
Глибокою тобі – подякою.
Нахабною. Ніжною. Всякою.
Та – наближаються вороги.
Рушниці в них, гармати і батоги.
Слова – колючі, як кущі тернові.
Чугайстре, любий, не стало мови.
Подиху – не стало.
Я – бігла до тебе. Впала.
Знесилена.
Не буду тобі – милою.
Впала. На обличчі – грудки від бруду.
Втіхою тобі – вже не буду.
Змінила вбрання зелене
На осіннє…
Золоте. Червлене.
Гірке похмілля.
Та я жива.
Душею
Промовляю тобі слова.
Летять вони над юрбою.
Не бути. Не бути
З тобою.
Та я – повернуся.
Весною

 10.10.2015 11:47  Алла Калюжна => © 

Здрастуйте, п.Олесандр (все-таки не можу я на ТИ). )))
Учора був у мене час, почитала я ваші вірші. Оцей, по Чугайстра дуже сподобався! Я навіть свій, від імені Мавки написала. Ось думала, буде в мене сьогодні час, викладу і його, і іще один є у мене новий вірш. Та не буду. Я, виявляється, як попала на ваш сайт, зразу поспілкувалася з вашим місцевим троллем. Тому, я думаю, таке насторожене до мене відношення. Та я не маю з нею нічого спільного, з отою п.Ларисою, що ядовиті грибочки збирає! )))
Я ніяк не могла зрозуміти, чому вона така трохи нервова? То задає провокаційні запитання, то хвалить, то ображається. А вона, видно, чекала приводу щоб зачепити. Я таке не люблю. Хочу спокою і тепла. Неспокійно тут у вас, як у нашій країні взагалі. Мені без нервового спілкування - спокійніше. Хоча вірша на прощання я вам таки подарую. Те, що написане, повинно бути там, де йому місце. Усього вам найкращого! )))

 14.09.2015 13:13  Оля Стасюк => © 

Огооо, супер) Беру в улюблене_) Погоджуюся з Пані Тетяною, в цьому вірші - весь ти. Дуже класно все оформив, молодчинка))

 14.09.2015 09:03  Тетяна Белімова => © 

Класне продовження Оліної теми))
У цьому вірші весь ти, Саш! Вірний друг - не просто визначення, а конкретна людина для багатьох з нас на Пробі))

 12.09.2015 18:30  Світлана Рачинська => © 

Дуже пройнялася твором. Саш, чудово. На жаль, з тел. не перегляну посилання...

 12.09.2015 16:36  Деркач Олександр => © 

Класно!...не в тему - сьогодні, по-моєму на вул.Чорновіла, бачив вивіску "Мавка" і нижче "кондитерська" - відразу відповідні асоціації)))

 12.09.2015 15:09  Каранда Галина => © 

знаєш, а перші 2 рядки аж дуже пройняли.... і про відсутність користі теж... й коли нарікають нечистю... блін... я вже не раз намагалася підвести риску - не вийшло....

 12.09.2015 15:02  Каранда Галина => © 

))) а де присвята?:))))))