13.09.2015 21:06
Без обмежень
3522 views
Rating 5 | 17 users
 © Ірина Мельничин

Народжується осінній ранок


Світає. Надворі ще доволі темно, та іскристі промінці сонця вже поспішають покрити небо ясними ранковими барвами.


Голі сухі дерева самітно стоять, неначе не раді пробудженню або просто в передчутті лютої холодної зими сумовито замислились над чимось. Кришталеві переливчасті росинки скромно поблискують на пожовтілій траві, змішуючись з краплинками минулої грізної зливи. У сірому небі повільно літають чорні шпаки, створюючи якусь химерну атмосферу й доповнюючи похмурі кольори ранку. Ці птахи відлітають у вирій доволі пізно, тому їх ще часто можна побачити на кінці жовтня чи початку листопада. Тихо накрапає холодний дощ, шурхотить золотавим листям бистроногий вітер. Небокрай повільно світлішає, біліє, а тоді заливається найрізноманітнішими диво-барвами. Та не варто чекать від цієї пори надмірної яскравості, насиченості, блиску — осінь чарує своєю ніжністю та зажурою, ліричною витонченістю й сумом. Навіть ота маленька тьмяна калюжа приваблює, доповнює сірістю й пустотою загальну ідилію природи. Посилюється дощ, не даючи ранку повністю вступити у свої права. Прокидаються пожовтілі рослини, тягнуть до бляклого сонця голівки поодинокі квіти. Швидко, з постійним гучним свистом несе вітер багряні вогняні листочки. Холодно.


Нарешті вгамовується злива, усе затихає. Тільки ще зовсім трішки повіває тиховій.


Так народжується осінній ранок.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Мініатюра, Про природу, Про осінь

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Справжній патріотизм / Оповідання | Ірина Мельничин». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ніч у лісі / Вірш | Ірина Мельничин». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Ірина Мельничин.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.11.2015 23:57  © ... => диана 

Вибачте, але я не дуже зрозуміла, за що спасибі?:"D  

 17.11.2015 21:50  диана => © 

спасибо большое честно сказать я не умею ети твири составлять спасибо
 

 19.09.2015 21:29  © ... => Іванна Западенська 

Та дякую). Знаєш, то вже не можливо чисто грамотно.. .Ідеально ж не буває. А мої твори тим більше такі..ох... Ну, далеко мені ще до чогось нормального.:"D . Та й по-моєму, не страшно, як уже одна якась помилка.). Спасибі за пораду.:-)  

 19.09.2015 15:14  Іванна Западенська => © 

Дуже гарна мініатюра!))) Просто супер!)) Тільки помітила одне слово - "пустотою" - це не зовсім українське слово, український варіант - "порожнечею". Але, що поробиш, навіть на власній українській землі ми усі вживаємо якісь русизми або ж жаргонізми і навіть самі цього не помічаємо, на жаль... Але мені дуже-дуже сподобалось, незважаючи на один-єдиний русизм))) Молодчинка, так тримати!)))) 

 14.09.2015 17:08  © ... => Богдана Копачинська 

Спасибі).:-) :-) :-) 

 14.09.2015 12:59  Богдана Копачинська => © 

Дуже гарно! Супер! 

 13.09.2015 22:03  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Спасибі.:-). рада це чути.)  

 13.09.2015 22:02  © ... => Лана 

о_О Дуже дякую!) Мені приємно було прочитати ваш відгук.)  

 13.09.2015 21:47  Панін Олександр Мико... => © 

Гарна мініатюра, гарний стиль. 

 13.09.2015 21:42  Лана => © 

Дуже гарно) щойно прочитав мій дванадцятирічний син і поставив своє "Чудово!". ) 

Публікації автора Ірина Мельничин

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо