Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.01.2011 17:46Оповідання
Для школярів  Для дітей  Для бабусі [для дідуся]  Про гумор  Про дитинство  
10000
© Михайло Трайста

Мудра відповідь

Михайло Трайста
Опубліковано 03.01.2011 / 3133

Старенький священик Олексій Діброва, отець Олекса, як називали його люди з села, якому вірно служив з самих юних літ, дуже любив вести розмову з молодим поколінням, а головно з школярами. 

Кишені його чорного піджака завжди були наповнені цукерками, плитками шоколаду та іншими ласощами, якими зі всієї душі обдаровував малят, яких зустрічав по дорозі. 

Бувало зустріне дівчинку чи хлопчика, погладить по голівці, приголубить і питає: 

– А чи знаєш ти, дитино, молитву Господню «Отче наш?», а «Вірую?», або: – Чи знаєш ти, миленьке, скільки апостолів мав наш Спаситель Ісус Христос? А скільки Святих Євангелій є написано в Господнім Новім Заповіті? 

Якщо дитина знала молитву, чи відповідь, отець Олекса не знаходив собі місця з радощів, на його обличчі розквітала радісна усмішка, весело обдаровував дитину цукерками, чи іншими солоденькими подаруночками. А якщо дитина не вміла молитися, чи не знала відповідь на його релігійні питання, отець Олекса сумно зітхав, пхав руку до кишені, вгощав її цукерками, після чого вчив молитися і розповідав цікаві пригоди з життя святих пророків та мучеників. 

Одного разу, повертаючись додому з цвинтаря, отець Олекса зустрів на вулиці біленького хлопчиську в спортивному костюмі. 

«Не тутешній» – подумав і поліз рукою до кишені, але, на жаль, не знайшов жодної цукерки тільки жовту солодку грушку, яку йому дав Семен Проданюк, коли проходив повз його хату. 

– Як тебе звати, козаче? – запитав малого. 

– Сергій, – відповів хлопець. 

– Ось, яке гарне в тебе ім’я!.. А чому я тебе, Сергійку, не пізнаю... – нібито здивувався отець. 

– Тому що я живу в місті і прийшов на канікули до дідуся та бабусі. 

Отець Олекса зрадів що хлопець з міста, бо в такому разі може подарувати йому солоденьку грушку, діти з села не раді фруктам, бо в кожного в саду ростуть, – рви та їж скільки захочеш. 

– Сергійку, якщо ти мені покажеш пальцем, де знаходиться Господь Бог, я тобі подарую ось цю солоденьку грушку, – підморгнув малому отець Олексій. 

– А я вам подарую цілий кошик солоденьких грушок з саду мого діда Семена Проданюка, якщо ви покажете мені бодай одне місце, де Його немає, – хитро посміхнувся Сергійко. 

– Твоя правда, синку! Нема такого місця на землі, де б не було Бога! – погладив отець Олекса хлопця по голівці. Його очі були наповнені сльозами радості, що і там – в місті діти знають про Господа Бога. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
03.01.2011 Проза / Оповідання
Муха
03.01.2011 Проза / Оповідання
Першокласник
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
30.03.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович / Нарис
Місто безкрилих мух
30.03.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович / Оповідання
"Американ ейрлайнз", рейс 914
29.03.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович / Оповідання
Вогнеграї донбасу
28.03.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович / Оповідання
Усмішки вулиць
26.03.2017 © Дарія Китайгородська / Оповідання
Таємниця Вальпурги
Оповідання Про дитинство
06.01.2011 © Мэри-М
Музыка на каждый день
03.01.2011
Мудра відповідь
31.12.2010
Таємні риболови
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 812  Коментарів:
Тематика: Оповідання, гумористичні оповідання, про дитинство, мудра відповідь
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
26.02.2017 © роман-мтт
Гіркі жнива +76
23.02.2017 © роман-мтт
Розумні коні людей не возять +63
29.12.2016 © Каранда Галина
З Днем народження, Портале! +70
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +59
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
02.11.2012 © Саша
27.11.2013 © Андрей Осацкий
10.07.2013 © Іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди