Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
19.09.2015 23:16Поема
Про Бога  Про життя і смерть  
Аввакум в Пустозерську
30000
Без обмежень
© Тетяна Чорновіл

Аввакум в Пустозерську

Переклад поеми Варлама Шаламова
«Аввакум в Пустозёрске»
Тетяна Чорновіл
Опубліковано 19.09.2015 / 31332

У ребрах, не в зрубі

Церква моя.

Крізь вищири грубі –

Злий лик житія.


Здійнявся двуперстно

Мій хрест із наруг, 

Огнем з Пустозерська

Спахнувши навкруг.


Я славен усюди, 

З тавром агнеця, 

Легенд пересуди

Затверджу в серця.


Казатимуть сумно, 

Що злий був фанат.

Сконав, мов, бездумно

За давній обряд.


Безглуздям проймає

Людський поговір, 

В нім правди немає, 

Лиш глум недовір.


Не давні обряди

Ворожість несуть.

Для Божої ради

Обряди – не суть.


Нам рушили віру

Від старовини, 

Без честі, без міри, 

Без дрібки вини.


Що змалку любили, 

Що славили ми, 

Раптово розбили

Служителі тьми.


В святительськім платті, 

В смирень клобуках, 

З холодним розп’яттям

В холодних руках.


Тягли нас на плаху, 

Зганяли в тюрму, 

І, корячись страху, 

Ми брали суму.


Наш спір – не духовний

Про вік давніх книг, 

Наш спір – не церковний

Про користь вериг.


Наш спір і тривога

Про віру для всіх, 

Про право лиш Бога

Карати за гріх.


Карав душ цілитель

Гріхи в тілесах, 

І, гнані, обитель

Знайшли ми в лісах.


І праведне слово

Про Божий Завіт

З левиного рову

Лилось на весь світ.


То клич про розплату

За ницість душі.

Ми з Господом свято

Співали вірші, 


Сприймаючи радо

Господні слова:

Страждання багато, 

Та церква – жива.


І аз, ще незборний, 

Завчивши Псалтир, 

В Андроньєвський чорний

Прийшов монастир.


Там, видний собою, 

Вже з юності зніс

Голодні побої

І допит без сліз.


Там ангел повз варту

До мене злітав, 

І хліба для гарту

Безсилому дав.


А далі з-за мурів –

У подвигу світ, 

Я в землі даурів

Подався на схід.


На синім Амурі

Молебень служив, 

Бурани і бурі

Ледь-ледь пережив.


Морозів навали

Пекли по щоці

І ніздрі порвали

В гористій ріці.


До Бога ж дорога

Одвічно одна:

По дальніх острогах

Проходить вона.


І стерпіти Бога

Пронизливий зір

Не кожному змога

З Ісусових пір.


Настуня, Настася, 

Терпи і не плач, 

Не кожне ж бо щастя

В одежі удач.


Серденько не край ти

Провістям біди, 

Від страти до страти

Спокійно іди.


Бреди вздовж дороги, 

Не бійся змії, 

Котра босі ноги

Кусає твої.


Ця точно не з раю

Сюди приповзла:

З пекельного краю

Посланниця зла.


Тут щебету птаства

Не чутно, повір, 

Терпінню тут вчаться

І мудрості гір.


Я в’язень темничний:

Чотирнадцять літ

Знав тільки брусничний

Забарвлений світ.


Не глум це й безчестя, 

Не жах житія, 

Душевна фортеця

І воля моя.


В кайданах без страху

Іду здалека, 

Та голч мені – благо

І ноша легка.


Над світом стражденним, 

Де й слід уже щез, 

Я птахом огненним

Злечу до небес.


Крізь голод і холод, 

Як прийде пора, 

До Бога, мов голуб, 

Полину з костра.


Тобі ж сповіщаю, 

Розтерзана Русь, 

Врагів – не прощаю, 

По них ще вернусь.


Нехай я в зневазі

Горів на кострах, 

Й розвіяний в часі

Вітрами мій прах.


Чи ж кращого треба

Бажати кінця, 

Ніж попелом з неба

Будити серця.


Спочивати в труні

Мав би я за щастя, 

Тільки долю мені

Вже змінить не вдасться.


_________________


Не в бревнах, а в ребрах

Церковь моя.

В усмешке недоброй

Лицо бытия.


Сложеньем двуперстным

Поднялся мой крест, 

Горя в Пустозерске, 

Блистая окрест.


Я всюду прославлен, 

Везде заклеймен, 

Легендою давней

В сердцах утвержден.


Сердит и безумен

Я был, говорят, 

Страдал-де и умер

За старый обряд.


Нелепостей этот

Людской приговор:

В нем истины нету

И слышен укор.


Ведь суть не в обрядах, 

Не в этом — вражда.

Для Божьего взгляда

Обряд — ерунда.


Нам рушили веру

В дела старины, 

Без чести, без меры, 

Без всякой вины.


Что в детстве любили, 

Что славили мы, 

Внезапно разбили

Служители тьмы.


В святительском платье, 

В больших клобуках, 

С холодным распятьем

В холодных руках


Нас гнали на плаху, 

Тащили в тюрьму, 

Покорствуя страху

В душе своему.


Наш спор — не духовный

О возрасте книг.

Наш спор — не церковный

О пользе вериг.


Наш спор — о свободе, 

О праве дышать, 

О воле Господней

Вязать и решать.


Целитель душевный

Карал телеса.

От происков гневных

Мы скрылись в леса.


Ломая запреты, 

Бросали слова

По целому свету

Из львиного рва.


Мы звали к возмездью

За эти грехи.

И с Господом вместе

Мы пели стихи.


Сурового Бога

Гремели слова:

Страдания много, 

Но церковь — жива.


И аз, непокорный, 

Читая Псалтырь, 

В Андроньевский черный

Пришел монастырь.


Я был еще молод

И все перенес:

Побои, и голод, 

И светский допрос.


Там ангел крылами

От стражи закрыл

И хлебом со щами

Меня накормил.


Я, подвиг приемля, 

Шагнул за порог, 

В Даурскую землю

Ушел на восток.


На синем Амуре

Молебен служил, 

Бураны и бури

Едва пережил.


Мне выжгли морозом

Клеймо на щеке, 

Мне вырвали ноздри

На горной реке.


Но к Богу дорога

Извечно одна:

По дальним острогам

Проходит она.


И вытерпеть Бога

Пронзительный взор

Немногие могут

С Иисусовых пор.


Настасья, Настасья, 

Терпи и не плачь:

Не всякое счастье

В одеже удач.


Не слушай соблазна, 

Что бьется в груди, 

От казни до казни

Спокойно иди.


Бреди по дороге, 

Не бойся змеи, 

Которая ноги

Кусает твои.


Она не из рая

Сюда приползла:

Из адова края

Посланница зла.


Здесь птичьего пенья

Никто не слыхал, 

Здесь учат терпенью

И мудрости скал.


Я — узник темничный:

Четырнадцать лет

Я знал лишь брусничный

Единственный цвет.


Но то не нелепость, 

Не сон бытия, 

Душевная крепость

И воля моя.


Закованным шагом

Ведут далеко, 

Но иго мне — благо

И бремя легко.


Серебряной пылью

Мой след занесен, 

На огненных крыльях

Я в небо внесен.


Сквозь голод и холод, 

Сквозь горе и страх

Я к Богу, как голубь, 

Поднялся с костра.


Тебе обещаю, 

Далекая Русь, 

Врагам не прощая, 

Я с неба вернусь.


Пускай я осмеян

И предан костру, 

Пусть прах мой развеян

На горном ветру.


Нет участи слаще, 

Желанней конца, 

Чем пепел, стучащий

В людские сердца.


В настоящем гробу

Я воскрес бы от счастья, 

Но неволить судьбу

Не имею я власти.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
19.09.2015 Поезії / Ліричний вірш
Побачення в місячному часі
21.09.2015 Поезії / Ліричний вірш
Духмяніють осінню жоржини
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
10.12.2016 © Костенюк / Вірш
Ветеран про Небесну сотню
10.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Вигадки і звички
10.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Запорука Виживання (Жах)
10.12.2016 © ОлексАндра / Вірш
Слова
09.12.2016 © Серафима Пант / Вірш
Лишитися з носом
ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Колимські зошити. Синій зошит
22.02.2015
Зусиллями пера не відтворив...
10.09.2015
ПОЗЕМКА
19.09.2015
Аввакум в Пустозерську
22.09.2015
Приснись, моя кохана...
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 69  Коментарів: 17
Тематика: Поезії, Поема
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.09.2015 17:03  Тадм для © ... 

В тому ж і майстерність зокрема - прожити твір! 

 21.09.2015 12:19  © ... для Тадм 

Дякую! Моєї майстерності там майже немає!
Переадресовую автору!!!
Тільки перекласти - стільки душевних сил!
Скоріше всього автор приміряв долю Аввакума на себе! 

 21.09.2015 12:07  © ... для Каранда Галина 

дякую 

 21.09.2015 12:07  © ... для Тетяна Белімова 

Сердечно дякую!
Як вдуматися, які ж страхіття ТАМ творилися і творяться з давніх давен. А наш... з булавою вкинув нас у те кубло! Ще й досі не вдається вирватися! ((( 

 21.09.2015 12:02  © ... для Георгій Грищенко 

Щиро вдячна за добрі слова і побажання!!! 

 21.09.2015 12:01  © ... для Серго Сокольник 

Мабуть це той самий Аввакум! 

 21.09.2015 12:01  © ... для Люлька Ніна 

Дякую, пані Ніно!
Рада Вашому візиту і відгуку!!! 

 21.09.2015 11:59  © ... для Оля Стасюк 

Дякую, Олюшко!
Я сама Шаламова як поета для себе недавно відкрила! 

 21.09.2015 08:09  Оля Стасюк для © ... 

Це просто шедевр. До свого сорому, не чула про такого автора... "Ми з Господом свято Співали вірші" - оце найдужче сподобалося. 

 20.09.2015 15:07  Люлька Ніна для © ... 

Пані Тетяно, як завжди, талановито і майстерно. Я завжди захоплююсь Вашою творчістю. 

 20.09.2015 12:26  Серго Сокольник для © ... 

Ото ж... Як у Аввакума з Марковною "... и пошли они, ветром гонимые..." 

 20.09.2015 11:39  Тадм для © ... 

зболені рядки, талановитий переклад.... схиляюсь перед майстерністю! 

 20.09.2015 09:56  Георгій Грищенко для © ... 

Чудовий переклад. Натхнення Вам! 

 20.09.2015 07:17  Тетяна Белімова для © ... 

Серйозна і важка робота! Війнуло російською безвихіддю і вічною проблемою російської літератури "що робити?". А це означає, що робота була не марною. Передано не лише літеру, а й дух!
Моє Вам чудово! 

 20.09.2015 01:20  Каранда Галина для © ... 

актуально знову... погнали ви мене у вікіпедію були... дякую. 

 19.09.2015 23:24  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Щиро дякую Вам за чудовий відгук!!! 

 19.09.2015 23:22  Панін Олександр Мико... для © ... 

Я не бог, і ворогам немає пощади (перефразовано М.Лермонтов "Маскарад)

Досконалий, довершений переклад.

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +11
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
03.05.2011 © Наталі
09.12.2010 © Йозеф Мор
04.01.2012 © Тетяна Чорновіл
09.12.2016 © Тетяна Чорновіл
08.02.2012 © Серж
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди